Лубчук Борис Миколайович

Закінчив Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. З лютого 2019 р. до квітня 2020 року працював сестрою медичною стаціонару (палатною) в ТМО «Психіатрія», відділення №16 (соматопсихіатричне). 

З 2020 по 2022 р. проходив інтернатуру за спеціальністю «Педіатрія» на базі кафедри педіатрії НМУ імені О.О. Богомольця та в МЦ «УК «Оберіг», де працюю педіатром.

У березні 2023 р. закінчив спеціалізацію за напрямком «Дитяча психіатрія» в НУОЗ України  імені П.Л. Шупика на кафедрі дитячої, соціальної та судової психіатрії на базі Київської міської психоневрологічної лікарні №1 (колишня імені Павлова)  і розпочав консультативний прийом за даною спеціальністю в МЦ «УК» Оберіг».

Постійно займаюся самоосвітою: вивчаю рекомендації та протоколи міжнародних асоціацій з діагностики та лікування психічних розладів, професійну літературу, відвідую конференції та тренінги.

Працюю з такими захворюваннями у дітей та підлітків:

• Афективні розлади (депресії, біполярний розлад)

• Обсесивно-компульсивні та тривожні, соматоформні розлади

• Розлади нейророзвитку (аутистичного спектра, синдром дефіциту уваги з гіперактивністю та інш.)

• Порушення поведінки

• Розлади харчової поведінки

• Розлади, пов’язані зі стресом

• Функціональні розлади у дітей 

• Дитяча гастроентерологія, дієтологія

За час навчання в університеті траплялися такі викладачі, у яких відчувалися талант і любов до своєї роботи, досвід у медицині, а головне, на мою думку, відсутність байдужості до процесу. У таких випадках 5-годинне заняття проходило непомітно, тема була повністю опрацьована з урахуванням найновітніших досліджень, вказані конкретні клінічні випадки, справедливо оцінені знання студентів, були вказані усі джерела для подальшого поглиблення знань. Сподіваюся, що поступово кількість таких викладачів буде збільшуватися! Звісно не можу забути враження від мого першого знайомства з лекціями світового рівня лікарів і учених (першим згадується Роберт Сапольскі), іноземних підручників (наприклад, педіатрія за Нельсоном; психофармакологія за Шталем) та гайдлайнів, статей у Nature і Science. Читаючи їх, розумієш, що кожне речення написано в зовсім іншому, на відміну від пост-радянських (з усією повагою), живому стилі, який краще сприймається, більше зацікавлює, і дає більш глибокі і систематизовані знання.

Бажання присвятити себе медицині прийшло до мене спонтанно, проте мрія стати лікарем все більш мене захоплювала, незважаючи на непорозуміння мого оточення (батьків, вчителів). Вони намагалися мене відмовити від цієї ідеї, стверджуючи, що медична професія складна та не престижна.  Однак, враховуючи мою любов до природничих наук (біологія, хімія, фізика), я вирішив піти саме цим шляхом. З кожним роком навчання я тільки стверджувався у своєму виборі, бо вивчення теоретичних медичних дисциплін викликало у мене захоплення, цікавість, бажання дізнаватися все більше і розуміння унікальності того досвіду, який я отримував, і цінність знань з медицини. Допомога дітям в царині психології, психіатрії та внутрішніх хвороб стала для мене тією унікальною можливістю, де вдало перетнулися мої прагнення професійно зростати та бути корисним людям і здоровому майбутньому України.