Грижа диска

Грижа диска (синонім: Пролапс міжхребцевого диска) — випинання або випадання внутрішнього пульпозного ядра міжхребцевого диска.

Одною з частих причин болю в спині може бути грижа міжхребцевого диска. (МД)

Хребетний стовп складається з кісток (хребців), які з'єднуються між собою за допомогою еластичних «прокладок» — міжхребцевих дисків, що складаються з жорсткого зовнішнього фіброзного кільця (Annulus fibrosus) і м'якого, желатиноподібного внутрішнього пульпозного ядра (Nucleus pulposus, ріс.1,2). Диски служать для «гасіння» вертикальних поштовхів, оберігаючи хребет від повсякденних навантажень, зв'язаних, наприклад, з важкою роботою, підйомом тягарів.

Грижею міжхребцевого диска називається випинання або випадання фрагментів внутрішнього ядра диска через розриви і тріщини у фіброзному кільці найчастіше у бік хребетного каналу, в якому поміщені нервові утворення — спинний мозок і корінці спинного мозку ( мал. 3,4).

Впливаючи на больові рецептори фіброзного кільця і задньої подовжньої в'язки, грижа диска може викликати біль в спині або шиї. Якщо фрагменти внутрішнього ядра надають дію на корінці спинного мозку, біль може поширюватися (ірадіювати) в області тіла, які знервуються даним корінцем (мал.5).

Грижі міжхребцевих дисків не обов'язково супроводжуються клінічними проявами, інколи їх випадково виявляють у пацієнтів, що проходять обстеження з іншого приводу. В той же час, якщо пацієнт поводиться з болем в спині і за даними, наприклад, МРТ у нього знаходять грижу диска, то зовсім не обов'язково, що саме вона є причиною скарг хворого.

Клінічна більшість гриж міжхребцевих дисків виявляються у віці 30-40 років, коли ще збережено внутрішнє ядро диска. Найчастіше грижі дисків локалізуються в ніжньо-поперековому відділі хребта (між 4-м і 5-м поперековими хребцями і 5-м поперековим і першим крижовим хребцями). Ці дві локалізації складають приблизно 98% гриж МД, що клінічно виявляються.

СИМПТОМИ

Часто пацієнти відзначають попередні епізоди болів в попереку. При дії грижі диска не нервовий корінець біль поширюється в зону іннервації даного корінця. Як правило, це задня або задня — бокова поверхня нижньої кінцівки, аж до пальців стопи або до області п'яти, що залежить від корінця, залученого в процес. Болі можуть супроводжуватися відчуттями «повзання мурашок», коління голочок, оніміння, як правило, в тих же зонах, що і болі. При грубому здавленні корінця знижується чутливість шкіри в зоні, за яку відповідає цей корінець і може знижуватися сила у відповідних м'язах (що може виявитися, наприклад, падаючою стопою). Болі, як правило, посилюються при рухах, кашлі, чханні, натужені. Може розвинутися викривлення поперекового відділу хребта, при цьому пацієнт займає вимушену позу – нахилившись вперед або убік. Це відбувається для того, щоб зменшити натягнення нервових корінців.

ДІАГНОСТИКА

На першому місці стоїть клінічна діагностика (ортопедичний і неврологічний огляд). У пацієнта часто виявляються обмеження рухів в поперековому відділі хребта, щадна кульгавість на «хвору» ногу, порушення постави — так звана анталгична (протибольова) постава, напруга м'язів спини. Позитивний симптом підйому прямої ноги (симптом Ласега, мал.6), який свідчить про натягнення нервового корінця.

При неврологічному обстеженні лікар може виявити порушення чутливості в зонах іннервації корінця, зниження або випадання рефлексів, за які відповідає даний корінець і зниження м'язової сили. Поєднання болів в зоні іннервації корінця, чутливих розладів там же, зниження рефлексів і м'язової сили складає комплекс симптомів – так званий корінцевий синдром. Методом вибору в діагностиці гриж міжхребцевих дисків в даний час є магнітно-резонансна томографія (МРТ). Сучасні томографи дозволяють виявляти грижі дисків (мал.7а), оцінювати стан міжхребцевого диска, візуалізувати вміст хребетного каналу (нервові корінці), оцінювати міжхребцеві отвори, циркуляцію спинно - мозкової рідини (у режимі мієлографії, мал. 7б) і т.ін.

В деяких випадках лікар може призначити проведення рентгенографіїзацікавленого відділу хребта і спіральної комп'ютерної томографії (КТ) для уточнення стану кісткових структур хребта.

У клініці «Оберіг» існує можливість пройти всі перераховані методи діагностики. Для призначення найбільш відповідного методу (або методів) уточнення діагнозу, спочатку рекомендуємо Вам записатися на консультацію до невролога або нейрохірурга за тел.: 521-03-03 (код Києва 044).

ЛІКУВАННЯ

В більшості випадків лікування гриж дисків, які виявляються клінічно, не вимагає оперативного втручання. Біля 90 % хворих виявляється ефективним консервативне лікування.

На першому місці серед методів консервативного лікування стоїть контрольована фізична активність. Звичайне лікування починається з дуже короткого періоду постільного режиму, за яким слідує поступове повернення до нормальної повсякденної активності. Перебування в ліжку більш ніж 2-3 дні є шкідливим для хребта, оскільки відбувається ослаблення його м'язового корсета. Перебування в положенні сидячи також небажано, оскільки при цьому створюється додаткове навантаження на поперековий відділ хребта, що може збільшити тиск на нервовий корінець. У будь-якому випадку сидіти потрібно правильно, зберігаючи всі вигини хребта і розвантажуючи поперек.

Важливою частиною лікування в період загострення є призначення лікарських препаратів: нестероїдних протизапальних препаратів, м'язових релаксантів центральної дії, протинабрякових препаратів, протизапальних мазей і пластирів.

Ефективні також деякі фізіотерапевтичні процедури.

Мануальна терапія і витягнення при грижі диска з корінцевим синдромом протипоказані.

При корінцевому синдромі хороший ефект можна отримати від так званої пункційної перирадікулярної терапії. Сюди відносяться епідуральна блокада, селективна корінцева блокада, крижова (сакральна) блокада. При цих видах блокад лікарські препарати (місцево знеболюючий препарат, наприклад, лідокаїн і глюкокортікоїдний препарат, що володіє вираженим протизапальним і протинабряковим ефектами) вводяться безпосередньо в область диско - радікулярного конфлікту, тобто в область конфлікту між грижею диска і нервовим корінцем (у хребетний канал або в міжхребцевий отвір, мал.8). Для підвищення точності введення препаратів і, відповідно, ефективності даних процедур в клініці дані втручання проводяться в рентген-операційній під контролем цифрового рентгенівського апарату (мал.9). При даному методі лікування не вимагається перебування пацієнта в стаціонарі.

В разі неефективності консервативного лікування, а також при розвитку грубих неврологічних розладів (перш за все грубого зниження м'язової сили) або при виникненні так званого каудо - синдрому (синдрому здавлення корінців кінського хвоста, що виявляється перш за все розладами сечовипускання і онімінням в області промежини і внутрішньої поверхні стегон) показано хірургічне лікування – мікрохірургічна дискектомія (видалення грижі диска з використанням мікрохірургічної техніки) або ендоскопічна мікродискектомія (мал.10-11) (з використанням спеціального оптичного приладу – ендоскопа, мал.12).

В деяких випадках (за наявності клінічної нестабільності хребетного рухового сегменту, звуження хребетного каналу і ін.) операція може доповнюватися спонділодезом, динамічною стабілізацією міжостистими спейсерами та ін. Рішення про вибір методу операції приймається хірургом на підставі клінико - радіологічної картини захворювання індивідуально у кожному конкретному випадку (на підставі даних клінічного дослідження, даних МРТ діагностики та ін. видів обстеження).

В клініці «Оберіг» проводяться всі перераховані оперативні втручання. Телефонуйте:

(044) 521 30 03