Гепатоцелюлярна карцинома

Злоякісна пухлина печінки, або гепатоцелюлярна карцинома: виявлення та фактори ризику 

Гепатоцелюлярна карцинома посідає друге місце серед причин смерті у чоловіків від злоякісних новоутворень. Перше місце належить раку легень. Це захворювання не є рідкісним, але діагностується, на жаль, як і більшість онкологічних захворювань в Україні, здебільшого на III – IV стадії хвороби. Причинами запущених форм гепатоцелюлярної карциноми є пізня поява органоспецифічних симптомів. Слабкість, проблеми з травленням, зниження апетиту часто призводить до самолікування симптоматичними засобами та запізнього звернення до лікаря. Єдиним достовірним методом виявити гепатоцелюлярну карциному є скринінгове МРТ-дослідження печінки. 

Фактори ризику розвитку гепатоцелюлярної карциноми:

1. Хронічний вірусний гепатит В є фактором ризику розвитку 50% від усіх випадків гепатоцелюлярної карциноми серед усіх вікових груп та більшості випадків гепатоцелюлярної карциноми у дітей.

2. Хронічний вірусний гепатит С. Наприклад, у Японії маркери хронічного вірусного гепатиту С виявляються у 80-90% пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою.

3. Цироз печінки, що розвивається унаслідок таких захворювань:

•алкогольна хвороба печінки;

•неалкогольний стеатогепатит;

•первинний біліарний цироз;

•гемохроматоз;

•дефіцит α1-антитрипсину;

•аутоімунний гепатит.

4. Дія афлатоксинів, високотоксичних канцерогенів, що виробляються різними видами мікроскопічних грибків-представниками кількох видів роду аспергіл, переважно грибками видів A. flavus та A. parasiticus, які зростають на зернах, насінні та плодах рослин із високим вмістом олії, наприклад на насінні арахісу.

5. Ожиріння.

6. Цукровий діабет.

Прогноз: п'ятирічна виживаність при гепатоцелюлярній карциномі становить лише 18%.

В клініці «Оберіг» накопичений величезний досвід успішної допомоги пацієнтам із гепатоцелюлярною карциномою. Діагностичний комплекс LiverLab — найсучасніше програмне забезпечення, встановлене на МРТ-апараті останнього покоління, дозволяє встановити не лише точну локалізацію пухлини, але й з високою достовірностю розпізнати злоякісне новоутворення.

Команда Центру хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ), очолювана Олегом Геннадійовичим Котенко — доктором медичних наук, професором, провідним українським лікарем-онкохірургом, лікарем-трансплантологом, лауреатом Державної премії України у галузі науки та техніки (2008). — на варті вашого здоров’я. Звертайтеся!

Гепатоцелюлярна карцинома: класифікація, стадії

Гепатоцелюлярна карцинома — це первинна злоякісна пухлина печінки. В усьому світі за поширеністю серед усіх злоякісних пухлин людини гепатоцелюлярна карцинома займає п’яте місце.

Гепатоцелюлярна карцинома діагностується у понад ніж 90% випадків усіх первинних пухлин печінки.

Гепатоцелюлярна карцинома діагностується майже у 85% пацієнтів із цирозом печінки.

У чоловіків після раку легенів гепатоцелюлярна карцинома є другою основною причиною смерті від онкологічних захворювань.

Класифікація TNM гепатоцелюлярної карциноми

Система класифікації TNM враховує такі характеристики пухлини, як її розмір, кількість пухлин, наявність чи відсутність судинної інвазії (проростання пухлини в судини), а також ураження лімфатичних вузлів та метастазування.

Т — первинна пухлина.

Тx — первинну пухлину оцінити не можна.

Т0 — ознак первинної пухлини немає.

Т1а — солітарна (поодинока) пухлина 2 см або менше у найбільшому вимірі із судинною інвазією або без неї.

Т1b —солітарна пухлина більше 2 см у найбільшому вимірі без судинної інвазії.

Т2 — солітарна пухлина більше 2 см із судинною інвазією; або множинні пухлини, жодна із яких не більше ніж 5 см у найбільшому вимірі.

Т3 — множинні пухлини, принаймі одна або декілька із них більше 5 см у найбільшому вимірі.

Т4 —пухлини із залученням головної гілки ворітної вени або печінкової вени або із безпосереднью інвазією у сусідні органи, включаючи діафрагму, окрім жовчного міхура, чи з перфорацією вісцерального листка очеревини.

N — регіонаріні лімфатичні вузли

Nx — регіонаріні лімфатичні вузли оцінити не можна.

N0 — метастазування у регіонарні лімфатичні вузли відсутнє.

N1 —є метатстаз у регіонарному лімфатичному вузлі.

M — віддалений метастаз

M0 —віддалений метастаз відсутній

M1 — наявний віддалений метастаз.

Стадії пухлинного процессу

Гепатоцелюлярна карцинома — це досить поширене важке онкологічне захворювання печінки із невисокою виживаністю без належного лікування, особливо хірургічного, включаючи трансплантацію печінки.

Встановлення точного діагнозу, розробка детального плану обстеження, лікування та прогнозування віддалених наслідків при гепатоцелюлярній карциномі потребує висококваліфікованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, яку можуть надати спеціалісти Центру хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ) (клік на сторінку Центру трансплантації)  під керівництвом провідного українського лікаря-хірурга, лікаря-онкохірурга, лікаря-трансплантолога д.мед.н., проф. Котенка Олега Геннадійовича

Методи діагностики гепатоцелюлярної карциноми

Гепатоцелюлярна карцинома  — грізне захворювання, що має онкологічну природу та, на жаль, є досить розповсюдженим. Незважаючи на поширеність, часто неспецифічні симптоми не стають приводом для ретельного обстеження, і тому захворювання виявляється не на самих ранніх стадіях. Зазвичай пацієнти із гепатоцелюлярною карциномою звертаються за спеціалізованою допомогою при виникненні таких симптомів, як поява жовтяниці, болю в животі, збільшенні та/або набряку животу, невмотивованій втраті ваги. 

З метою встановлення діагнозу та його підтвердження при підозрі на гепатоцелюлярну карциному мають проводитися наступні лабораторно-інструментальні діагностичні обстеження: 

• вимірювання рівня альфа-фетопротеїну у сиворотці крові;

• різні інструментальні методи візуалізації печінки: ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ).

• додатковий метод — біопсія печінки
  
  

У 40-65% дорослих пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою рівень альфа-фетопротеїну у сиворотці крові перевищує 400 нг/мл (400 мкг/л). Цей рівень є високим та найбільш специфічним для гепатоцелюлярної карциноми.

УЗД печінки застосовують з метою скринінгу, діагностики гепатоцелюлярної карциноми та динамічного спостереження за станом печінки.

Чутливість та специфічність УЗД печінки коливаються у межах 51-87% та 80-100% відповідно.

За допомогою цього дослідження, без введення контрастної речовини у судинне русло (контрастування), визначають розмір, морфологію, локалізацію, судинну інвазію (проростання пухлини в судини) гепатоцелюлярної карциноми.

Для даного захворювання характерними є: збільшення кровотоку у пухлині та поява нових судин.

При пухлинах розміром менше 2 см, застосування ультразвуку для діагностики гепатоцелюлярної карциноми є обмеженим.

УЗД печінки із введенням контрастної речовини застосовується для уточнення характеристик пухлини, яку діагностували за допомогою УЗД без контрастування.

Для спостереження за виживаністю пацієнтів високого ризику із гепатоцелюлярною карциномою кожні 6 місяців необхідно виконувати дослідження печінки за допомогою ультразвуку у поєднанні із визначенням рівня альфа-фетопротеїну у сироватці крові або без нього. 

КТ. Діагностичні критерії гепатоцелюлярної карциноми при виконанні трьохфазної КТ включають: гіперпосилення сигналу у артеріальну фазу та швидке вимивання у аортально-венозну (портальну) фазу у порівнянні із нормальною томографічною картиною здорової тканини печінки (печінковим фоном).

Чутливість та специфічність трьохфазної КТ становить 65% та 96% відповідно.

Чутливість трьохфазної КТ знижується до 40% при наявності пухлин розміром менше 2 см.

Позитивна прогностична цінність зростає до понад 92% при пухлинах розміром 2 см та більше.

МРТ. Отримані за допомогою методу МРТ T1-зваженні зображення демонструють лікарю анатомію нормальних органів та наявність жиру у тканинах, а Т2-зважені зображення — рідини та аномалії тканин та органів (наприклад пухлини, запалення, травми).

Т1-зважені зображення печінки можуть бути як ізоінтенсивними, так й гіперінтенсивними залежно від ступеню фіброзу печінки, кількості жиру та/або некрозу. Гіперінтенсивні зображення на Т1 здебільшого є високодиференційованими пухлинами та вони виглядають як ізоінтенсивні на Т2-зображеннях.

Низькодиференційовані та помірно диференційовані пухлини є ізоінтенсивними на Т1-зображеннях та гіперінтенсивними на Т2-зображеннях.

Чутливість МРТ із контрастуванням становить 77-90%, а специфічність — 84-97%.

Біопсія печінки. Черезшкірну біопсію під контролем УЗД або КТ виконують у випадку, якщо за допомогою інструментальних методів візуалізації печінки виявляють зміни, що є нетиповими для гепатоцелюлярної карциноми або у разі відсутності цирозу печінки.

У разі негативного результату біопсії печінки, тобто відсутність у зразку її тканини ознак гепатоцелюлярної карциноми, лікар виконує повторну біопсію кожні 3-6 місяці, доки новоутворення не почне візуалізуватися, збільшаться його розміри або не з’являться інші діагностичні ознаки даного захворювання.

Симптоми та ознаки при гепатоцелюлярній карциномі є досить неспеціфічними, тому встановлення точного діагнозу, розробка детального плану обстеження й діагностика гепатоцелюлярної карциноми потребує висококваліфікованої та високоспеціалізованої допомоги, яку можуть надати спеціалісти Центрі хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ) під керівництвом провідного українського лікаря-онкохірурга, лікаря-трансплантолога, лікаря-хірурга, д.мед.н., проф. Котенка Олега Геннадійовича .

Гепатоцелюлярна карцинома: симптоми та ознаки

Гепатоцелюлярна карцинома є злоякісним захворюванням печінки з високою частотою виникнення. Вчасна діагностика та специфічне лікування, яке передбачає, насамперед, хірургічне лікування, дає пацієнтам шанс на продовження життя. Діагностика гепатоцелюлярної карциноми ґрунтується на визначенні рівня альфа-фетопротеїну у сироватці крові, УЗД, КТ, МРТ, біопсії печінки. 

Симптоми, що дозволяють запідозрити гепатоцелюлярну карциному, та їх частота відображені у таблиці. 

Із наведеними вище симптомами та ознаками слід звертатитися до висококваліфікованих спеціалістів у галузі гепатології, хірургії підшлункової залози, печінки та жовчовивідних шляхів та трансплантації, якими є лікарі універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ).

У Центрі хірургії підшлункової залози та трансплантації  універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ) накопичений значний практичний досвід лікування пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою, й тому ми радимо звернутися до лікарів-трансплантологів та лікарів-хірургів з метою отримання якісної медичної допомоги.

Керує Центром провідний український лікар-онкохірург, лікар-трансплантолог, лікар-хірург Олег Геннадійович Котенко — доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки (2008).

Саме йому довіряють життя та здоров’я пацієнти зі складною онкологічною патологією підшлункової залози, печінки та жовчовивідних шляхів вже понад 25 років.

Олег Геннадійович Котенко, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки (2008), лікар-онкохірург, лікар-трансплантолог, лікар-хірург, керівник Центру хірургії печінки та підшлункової залози універсальної клініки «Оберіг».

Лікування гепатоцелюлярної карциноми в Україні

На сьогодні існує Барселонська система стадіювання гепатоцелюлярної карциноми, яка полегшує вибір лікарем належної стратегії лікування цієї важкої онкологічної патології. В Центрі хірургії підшлункової залози та трансплантації (клік на сторінку Центру) універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ), що очолюється провідним українським лікарем-онкохірургом, лікарем-трансплантологом, лікарем-хірургом, д.мед.н., проф. Котенко Олегом Геннадійовичем, вибір стратегії лікування підкорюється загально визнаним світовим стандартам та залежить від стадії хвороби. Варто зазначити, що дотримання світових стандартів у лікуванні гепатоцелюлярної карциноми можливе лише у випадку відповідного матеріально-технічного, технологічного забезпечення та найвищій кваліфікації членів команди хірургів-трансплантологів. Центр хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» відповідає найсуворішим вимогам щодо оснащення та кваліфікації операційної команди для здійснення операцій на печінці, підшлунковій залозі та інших органах черевної порожнини. 

В залежності від стадії гепатоцелюлярної карциноми, вибір стратегії лікування може бути наступним: 

• резекція печінки;

• трансплантація печінки,

• абляція;

• трансартеріальна хіміоемболізація;

• фармакотерапія;

• симптоматична терапія.

До основних хірургічних методів лікування гепатоцелюлярної карциноми належать:

• резекція печінки;

• трансплантація печінки;

• bridge-терапія (терапія «очікування»);

• терапія «пониження стадії» (down-staging).

Але саме трансплантація печінки є тим рятівним колом, що може зберегти життя пацієнту із гепатоцелюлярною карциномою та забезпечити високу якість його життя.

Хірургічне лікування гепатоцелюлярної карциноми

Резекція печінки рекомендується у разі локалізованої гепатоцелюлярної карциноми у пацієнтів без цирозу печінки, а також для поліпшення результатів лікування та зниження ризику рецидивів при наявності цирозу печінки із порушенням функції гепатоцитів, що відповідає класу А за шкалою Чайлд-П’ю.

Резекцію печінки виконують у пацієнтів із наступними стадіями Барселонської системи стадіювання гепатоцелюлярної карциноми:

• зі стадіями 0 або або A;

• зі стадією B та наявним обмеженим ураженням печінки;

• зі стадією С, які були спеціально відібрані лікарем-онкохірургом.

Трансплантація печінки рекомендується у разі наявності ранньої гепатоцелюлярної карциноми (стадії 0 або A Барселонської системи стадіювання гепатоцелюлярної карциноми) у випадках захворювання, які не підходять для резекції, у разі відповідності загальноприйнятим критеріям до трансплантації печінки при гепатоцелюлярній карциномі (наявність 1 новоутворення діаметром ≤5 см або до 3 новоутворень діаметром ≤3 см; вказані новоутворення повинні бути без судинної інвазії та при відсутності у пацієнта різних супутніх захворювань).

Bridge-терапія (терапія «очікування») спрямована на сповільнення прогресування пухлинного процесу та зменшення ймовірності вибуття пацієнта із листа очікування трансплантації.

Bridge-терапія може виконуватися шляхом:

• резекції печінки;

• абляції;

• трансартеріальної емболізації;

• фармакотерапії.

Терапія «пониження стадії» (down-staging) спрямована на зменшення внутрішньопечінкової розповсюдженості пухлинного процесу за відсутності позапечінкових змін, та рекомендується пацієнтам, які очікують на трансплантацію печінки, для збільшення вірогідності її виконання, поліпшення селекції та виключення агресивних випадків гепатоцелюлярної карциноми.

З питань хірургічного лікування гепатоцелюлярної карциноми, включаючи трансплантацію печінки, слід звертатися до висококваліфікованих спеціалістів у галузі трансплантації та хірургії підшлункової залози, печінки, жовчовивідних шляхів та гепатології, якими є лікарі універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ).

Керує Центром провідний український лікар-онкохірург, лікар-трансплантолог, лікар-хірург Олег Геннадійович Котенко  — доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки (2008).

Телефонуйте: 044 521 30 03

Або записуйтесь на консультацію на сайті: https://my.oberig.ua/ua/auth/ua/appointment/