16 листопада 2020
Головний біль напруги – одна із найчастіших форм болю голови, що зустрічається в популяції з частотою від 30 до 70% випадків. Раніше він мав назви «стресовий біль голови», «психогенний», «психоміогенний», «есенціальний», «простий», «ідіопатичний».
Типова його форма – біль від малої до середньої інтенсивності, що не заважає функціонуванню, без додаткових симптомів (іноді може бути щось одне – світло- чи звукобоязнь), двобічний, стискаючий, може супроводжуватись напруженням перикраніальних м'язів, а може і не супроводжуватись.
Біль такого типу буває рідким епізодичним (турбує менше 1 разу на місяць, або до 12 разів/рік), частим епізодичним (від 1 до 14 разів на місяць протягом 3 місяців) або хронічним (15 та більше днів на місяць протягом 3 місяців).
Хоча цей тип головного болю і відноситься до первинних та доброякісних, подібний біль може супроводжувати різноманітні стани, тому важливо відрізняти його від вторинних форм. В одного пацієнта одночасно може бути кілька форм головного болю, і важливо розпізнати їх всі. Наприклад, в додаток до вже існуючого роками типового болю з'являється новий, подібний, проте більшої інтенсивності та чітко зв’язаний з якимось захворюванням (застуда, гайморит, тощо) чи травмою голови, то такий біль кодується як вторинний по відношенню до виявленого захворювання.
В патогенезі головного болю відіграють роль як центральні, так і периферичні больові механізми. При напруженні м'язів голови внаслідок, наприклад, незручної тривалої пози чи стресу, погіршується кровотік у мязах, в крові виділяються прозапальні молекули, больові рецептори м'язів починають надмірно реагувати на звичайні стимули, підвищується збудливість чутливих до болю нейронів спинного мозку. Центральний механізм – в нейронах стовбура мозку знижується гальмівна протибольова активність, що полегшує больову передачу до м'язів та збільшує їх спазм і напруження, сприяє хронізації болю. Емоційний стрес та психологічні порушення теж сприяють гіпертонусу м'язів та посилюють біль. При епізодичному ГБ напруги більше значення має периферичний механізм гіперчутливості, при хронічному – центральний.
Незручна поза
Тривалий стрес
Паління
Зловживання кофеїном
Застуда та холод
Недостатність сну
Неповноцінна дієта
Дегідратація
Тривога, депресія
Лікування даного виду головного болю залежить від інтенсивності та частоти нападів, включає немедикаментозні методики – масаж, релаксацію, медитацію, йогу, майндфулнес, акупунктуру, когнітивно-поведінкову терапію, зміну способу життя – нормалізацію харчування, фізичної активності, сну; так і медикаментозну – нестероїдні протизапальні, м'язові релаксанти для зняття нападу та антидепресанти, антиконвульсанти як профілактичну терапію.
Для того, щоб правильно підібрати лікування, лікарю необхідно врахувати багато факторів, в чому допоможе щоденник головного болю.
