Відновлення ковтання та мови у трахеостомованих пацієнтів з інсультом

Встановлення трахеостомічної трубки у пацієнтів з інсультом — вимушена міра, яка зумовлена порушеннями дихання та ковтання. Дуже часто така необхідність виникає у пацієнтів із стовбуровим інсультом, тому що в стовбурі мозку є ядра черепно-мозкових нервів, які відповідають за дихання, за ковтання та за рух діафрагми, за рух змикання глотки. У пацієнтів із тяжким стовбуровим інсультом можуть бути, відповідно, тяжкі порушення ковтання, в них часто спостерігається слабкий кашльовий рефлекс, і все це разом. Тоді лікарі приймають рішення – постановку трахеостоми. Також до переліку показань відносяться тривалі розлади свідомості, дихальна недостатність, коли потрібно довго вентилювати легені за допомогою апарату ШВЛ. Недостатньо саме носових канюль, настільки тяжкі дихальні розлади. Як, наприклад, у пацієнтів з тяжким перебігом ковіду.

Трахеостомічна трубка встановлюється, аби запобігти таким грізним ускладненням, як аспіраційна пневмонія. Бо за умов, коли пацієнт не ковтає навіть слину і є ослабленість дихальної мускулатури, пацієнт не може продуктивно викашляти. При зниженні чутливості ротоглотки пацієнт не відчуває, що слина йому затікає в нижні дихальні шляхи, кашльовий рефлекс знижений. І тоді вся слина, весь зміст ротової порожнини все затікає в нижні дихальні шляхи, і відповідно, може провокувати запалення нижніх дихальних шляхів. В ургентних випадках, коли у пацієнта є або тяжкий інсульт, або травма головного мозку, також встановлюється трахеостома.

Логопед разом із лікарями визначає, що є причиною порушення ковтання. Чи це слабкість м’язів, чи це, навпаки, спастичність м’язів, чи, можливо, пацієнт забув, як це – ковтати, тобто немає зв’язку між корою і робочим органом. І в залежності від того, що є порушенням, логопед приймає рішення щодо комплексу реабілітаційних вправ. Це суто індивідуально у кожному випадку. Якщо, наприклад, це лише слабкість м’язів або спастичність м’язів, то відповідно, тут можна використовувати різні види масажу органів артикуляційного апарату: або тонізуючого, який приводить м’язи в тонус, або навпаки, розслаблюючого, який знімає напруження. Це артикуляційні вправи.

Я досить часто спілкуюся з колегами з Америки і з колегами із Європи, щоб йти в ногу з часом і з сучасними досягненнями в нашій логопедичній науці. І зараз є дуже багато силіконових зондозамінювачів, які допомагають логопеду робити масаж, і навіть виконувати пасивні артикуляційні вправи, якщо пацієнт самостійно не може нічого зробити. Є різні методи. Там і вібраційна стимуляція, є термальна стимуляція. Наприклад, якщо є порушення чутливості в ротовій порожнині, це може бути лід або може бути різна смакова стимуляція для того, щоб викликати рефлекторно хоча би акт ковтання. І є міостимуляція. У нашому центрі ми використовуємо всі сучасні, які є в логопедії, методи втручання. У нас є і міостимуляція VitalStim, яка допомагає відновлювати тонус м’язів артикуляційного апарату, м’язів гортані та глотки.

Часто пацієнтам з порушенням ковтання важко ковтати слину, вона затікає в нижні дихальні шляхи, провокує кашель, витікає з ротової порожнини. Ми єдині, хто проводить ботулінотерапію при сіалореї (гіперсаліваціїї). Цю терапію проводить лікар-невролог Гаврилів І.Р. та лікар УЗД Рєпіна Н.В. Ми індивідуально підбираємо необхідні тренажери, які допомагають виконувати пасивні артикуляційні вправи. Якщо пацієнт може активно виконувати, то відповідно, ми підбираємо теж індивідуальні вправи, які пацієнт може робити. Наголошую, що це — індивідуально, в залежності від того, що є причиною порушень ковтання, дихання та фонації.

Юлія Петрівна Защипась, старший логопед Інсультного центру універсальної клініки «Оберіг».