Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад Google Chrome, Firefox чи Microsoft Edge.

Рак шлунку

Рак шлунку

ПЕРЕВАГИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ РАКУ ШЛУНКУ В УНІВЕРСАЛЬНІЙ КЛІНІЦІ «ОБЕРІГ»


Рак шлунку – це злоякісна пухлина, яка виникає в тканинах стінки шлунку. Більшість пухлин утворюються з внутрішнього шару (слизової шлунку), яка в нормі продукує слиз і шлунковий сік. Ці пухлини називають аденокарциномами, і вони складають близько 90% всіх злоякісних пухлин шлунку.


Основні інші злоякісні пухлини шлунку – це:

  • Лімфоми, злоякісні пухлини, які виникають з клітин імунної системи, що знаходяться в стінці шлунку. Більшість лімфом шлунку є неходжкінськими.
  • Гастроінтестинальні стромальні пухлини (GIST), які виникають з інтестиціальних клітин Кахаля стінки шлунку.
  • Нейроендокринні пухлини, які виникають з нервових або ендокринних клітин шлунку.


Діагностика, лікування і прогноз при таких пухлинах відрізняються від аденокарциноми і не входять в тематику даної статті.

ПРИЧИНИ РАКУ ШЛУНКУ

До цього часу не зрозуміло, чому виникає рак шлунку. Однак, виділені деякі фактори ризику, які підвищують ймовірність виникнення пухлини, але самі по собі недостатні, щоб викликати рак. Важливо розуміти, що у багатьох людей з наявністю факторів ризику рак ніколи не виникне, в той час як у людей без факторів ризику теж можливий розвиток раку.


Фактори навколишнього середовища


Helicobacter pylori – хелікобактерна інфекція. H. pylori – це бактерія, яка може жити в стінці шлунку і викликати хронічне запалення. При збереженні такого запалення (хронічний гастрит) протягом десятків років можливий розвиток раку. При цьому виникає цілий ряд передракових станів – атрофічний гастрит, метаплазія і дисплазія, які підлягають лікуванню.


Спосіб життя

  • Харчування: Високе вживання солі, в тому числі, засолених або копчених продуктів, має сильний зв’язок з виникненням раку шлунку (механізм – пошкодження слизової).
  • Підвищене вживання їжі, яка містить нітрати і нітрити (наприклад, м’ясні продукти типу ковбас, шинки).
  • Вживання фруктів, які містять вітаміни А і С, доведено знижують ризик розвитку раку шлунку.
  • Паління: подвоює ризик розвитку раку.
  • Професійні шкідливості: працівники металургійної, вугільної і хімічної промисловості мають підвищений ризик.
  • Існують дослідження, які показують, що люди, які регулярно займаються фізичною активністю, зменшують свій ризик розвитку раку шлунку вдвічі.


Фактори, які не можна модифікувати

  • Деякі вроджені стани, такі як мутації (в генах, які продукують білок Е-кадгерин , в генах BRCA1 і BRCA2).
  • Наявність раку шлунку у родичів першого ступеню (батьки, брати-сестри або діти).
  • Друга (А) група крові.
  • Стать: частіше у чоловіків.


Інші хвороби

СИМПТОМИ РАКУ ШЛУНКУ

На ранніх стадіях рак шлунку може не викликати жодних симптомів. Однак, наявність деяких ознак може допомогти запідозрити рак шлунку і звернутися до лікаря:

  • Дискомфорт або біль в животі
  • Відчуття розпирання в шлунку, навіть після невеликої кількості їжі
  • Печія, відрижка, кислий присмак в роті
  • Довготривала нудота і блювота, особливо з кров’ю
  • Збільшення живота або його верхнього відділу
  • Втрата апетиту, відраза до м’яса
  • Незрозуміла втрата ваги
  • Анемія

ДІАГНОСТИКА РАКУ ШЛУНКУ

Діагностика раку шлунку включає наступні методи:

  1. Клінічний огляд.

  2. Ендоскопія. 

    Під час ендоскопічного огляду стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки лікар може виявити пухлини або аномальні ділянки слизової оболонки і прицільно взяти з них шматочки тканин для гістологічних досліджень. Для визначення глибини інвазії пухлини може бути використаний ендоскопічний ультразвук.
  3. Радіологічне дослідження

    Комп’ютерна томографіядозволяє визначити, як далеко розповсюдився рак, як локально, так і в інші частини тіла (метастази). Можуть бути виконані також додаткові дослідження, такі як рентгеноскопія шлунку з контрастною речовиною, рентгенографія легень, позитронно-емісійна томографія (ПЕТ).
  4. Гістопатологічне дослідження.

    Зразок тканини, отриманий при біопсії (під час гастроскопії) досліджується патологом в спеціальній лабораторії. Це дослідження також виконують в зразках  тканин, отриманих при лапароскопії, в рідині з черевної порожнини і в пухлині, видаленій під час хірургічного втручання.

ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ РАКУ ШЛУНКУ?

Лікарю необхідно взяти до уваги багато аспектів особливостей пацієнта і пухлини, щоб призначити найкраще лікування.

Важлива інформація про пацієнта

  • Медична історія (анамнез) пацієнта
  • Результати фізичного обстеження
  • Загальний стан здоров’я
  • Результати дослідження крові, включаючи загальний аналіз для виявлення анемії або лейкопенії, а також тести функціонального стану печінки і нирок
  • Результати комп’ютерної томографії грудної клітини, живота і тазу

Важлива інформація про пухлину

  1. Стадіювання

Використовують для оцінки поширення пухлини, вибору методу лікування і прогнозу. Рак шлунку поділяють на 4 стадії.

  1. Результати біопсії

Це дослідження отриманих при ендоскопії або операції шматочків пухлини після спеціальної обробки і фарбування під мікроскопом. Результати біопсії повинні включати:


Гістологічний тип


Більшість пухлин шлунку є аденокарциномами (з клітин слизової оболонки шлунку). Їх розділяють за ступенем диференціювання: висока, середня і низька (прогностично найгірший варіант).


Наявність виразок


Пухлини, які мають виразки, більш важко лікувати.


HER2-статус


Важливе також визначення генетичного статусу пухлини. Деякі клітини мають надлишкову експресію гена, який називається HER2, що означає, що вони мають занадто багато копій цього гену в одній з клітинних хромосом. Ген HER2 відповідає за вироблення білку, який впливає на ріст і міграцію клітин. Визначення цього гену важливе для підбору методів лікування хворих з поширеним (нерезектабельним – який неможливо видалити хірургічно) раком шлунку. При надлишковій експресії гену пухлину називають HER2-позитивною.

ЯКІ ВАРІАНТИ ЛІКУВАННЯ ІСНУЮТЬ?

Планування лікування здійснює мультидисциплінарна команда медичних професіоналів. До неї зазвичай входять онколог-хіміотерапевт, хірург, радіолог, гастроентеролог, анестезіолог, патолог.


На першому етапі вони визначають, чи можна пухлину видалити хірургічним шляхом (чи є вона резектабельна), що означає можливість повного видалення пухлини і її відсівів (метастазів). Пухлина може бути визнана нерезектабельною через її вростання в навколишні органи або лімфовузли, які знаходяться дуже близько до великих кровоносних судин, або тому що вона розсіялась у віддалені частини тіла (метастазувала).


Єдиним лікуванням, яке проводять з метою повного виліковування раку, є хірургічна операція. Якщо вона не можлива, решту заходів проводять з метою полегшення симптомів або продовження життя. Хірургічне лікування може бути доповнено іншими методами.


План лікування для локальних (непоширених) стадій раку (Стадії 0–III і резектабельні)

Ендоскопічне лікування


Ендоскопічна резекція слизової (EMR) може бути виконана для пухлин, обмежених внутрішнім шаром слизової шлунку, зазвичай невеликого розміру і без виразок. Для деяких пухлин необхідне виконання ендоскопічної підслизової дисекції (ESD).


Хірургічне лікування


Під час операції лікар видаляє пухлину разом з усім шлунком або його частиною. Кількість видаленої тканини залежить від стадії і локалізації пухлини. Важливо повністю видалити пухлину в межах чистих тканин шлунку, а також лімфатичні вузли біля шлунку.


Видалення шлунку


Частина шлунку або весь орган підлягає хірургічному видаленню при стадіях від Ib до III. Медичний термін для видалення шлунку – гастректомія. Якщо пухлина знаходиться далеко від верхнього краю шлунку, можливе збереження верхньої частини органу, ця операція називається субтотальна гастректомія. В рідких випадках можливе збереження нижньої частини шлунку – проксимальна гастректомія. Тотальну гастректомію, або повне видалення шлунку, виконують при поширеному процесі, при цьому стравохід поєднують з тонкою кишкою, формуючи невеликий шлунок з кишки.


Видалення лімфовузлів


При операціях з приводу раку шлунку видаляють лімфатичні вузли, в які відтікає рідина з стінок шлунку (лімфа) і куди можуть потрапити ракові клітини незалежно від розміру пухлини. Дослідження лімфовузлів патологом для виявлення в них ракових клітин важливе для правильного стадіювання захворювання і визначення подальшого лікування.


Видалення інших органів


Якщо пухлина проростає в сусідні органи (підшлункова залоза, селезінка, товста кишка), і пацієнт має досить хороший стан здоров’я, ці органи також можуть бути видалені повністю або частково.


Операції на шлунку виконують як традиційним способом (розрізаючи живіт), так і лапароскопічно (через невеликі проколи). При лапароскопічній операції час відновлення пацієнта – коротше.


Можливі ускладнення хірургічного лікування


Можливі ускладнення операції на шлунку включають кровотечу, тромбози, пошкодження сусідніх органів, неспроможність анастомозів. В більш віддаленому періоді у пацієнтів можуть розвиватися печія, біль в животі, нестача деяких вітамінів. Після гастректомії пацієнт харчується меншими порціями їжі, потрібне вироблення нових харчових звичок.

АД’ЮВАНТНА ТЕРАПІЯ

Це лікування, яке призначають в доповнення до операції. Це може бути хіміотерапія сама по собі або в комбінації з променевою терапією. Якщо ці методи лікування призначають перед операцією, вони називаються неоад’ювантними. Мета цього лікування – зменшити розмір (стадію) пухлини, що робить видалення більш легким  і покращує результати лікування. Післяопераційну терапію призначають для того, щоб видалити пухлинні клітини, які залишилися в організмі.


Перед- і післяопераційна хіміотерапія


Мета хіміотерапії – це використання медикаментів для того, щоб вбити пухлинні клітини або обмежити їхній ріст. Немає певних ліків або комбінації ліків, які будуть працювати найкращим чином для всіх пацієнтів. Вибір індивідуального режиму хіміотерапії здійснює онкологічний консиліум, враховуючи всі особливості пацієнта і його захворювання.


Часто використовують комбінацію із трьох ліків: епірубіцин (E), цисплатин (C) і 5-фторурацил (F) – схема ECF. Ці ліки дають до і після операції. Інша розповсюджена схема включає E, C і капецитабін – схема ECX.


Інші ад’ювантні методи лікування


Хіміопроменева терапія – може бути як ад’ювантною, так і неоад’ювантною.


План лікування для місцево-поширеного неоперабельного раку шлунку (стадії III і IV з нерезектабельною пухлиною)


Пухлина може бути нерезектабельною, якщо вона проростає в структури навколо шлунку (наприклад, основні кровоносні судини), розповсюджується в інші частини тіла, або якщо стан здоров’я пацієнта не дозволяє виконувати великі операції.


Для таких пацієнтів з метою усунення симптомів рекомендують хіміотерапію. Після хіміотерапевтичного лікування, при задовільній відповіді на нього, може бути виконана повторна оцінка резектабельності.


План лікування для пацієнтів з IV стадією раку (поширений процес або наявність метастазів)


В таких випадках пухлина вростає в структури навколо шлунку, поширюється по очеревині (карциноматоз), уражені більше 15 лімфовузлів, або є віддалені метастази.


Основна мета лікування таких пацієнтів – це підтримання або покращення якості життя. Їм призначають відповідне індивідуальне підтримуюче лікування.


Частина пацієнтів отримує хіміотерапевтичне лікування, деяким хворим призначають тільки підтримуючу терапію з метою контролю симптомів.


При довготривалій хіміотерапії пацієнтам встановлюють спеціальний порт.

ТАРГЕТНА ТЕРАПІЯ

Таргетна терапія – це лікування ліками, які діють на специфічні цілі в ракових клітинах для того, щоб пригнічувати їхній ріст. Вони можуть бути додані до хіміотерапії для підвищення її ефективності. Для лікування раку шлунку використовують трастузумаб (trastuzumab)  – ліки, ціллю якого є білок HER2, який виявляють у частини пацієнтів. Зазвичай його призначають разом з цисплатином або фторпірімідином. В наш час проводяться випробовування інших препаратів, таких як цетуксімаб (cetuximab), панітумумаб (panitumumab) і бевацизумаб (bevacizumab).


В окремих випадках променева терапія або хірургічне лікування може зменшити симптоми раку шлунку 4 стадії (біль, кровотеча, непрохідність шлунку, перфорація стінки шлунку).

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ ХІМІОТЕРАПІЇ І ТАРГЕТНОЇ ТЕРАПІЇ

Всі протиракові ліки мають побічні ефекти, основними з яких є:

  • Втомлюваність, втрата сил (всі препарати)
  • Випадіння волосся (епірубіцин, доцетаксел)
  • Нудота і блювота (всі ліки, особливо цисплатин)
  • Діарея ( в основному 5-фторурацил, капецитабін і оксаліплатин)
  • Дискомфорт у роті або виразки (всі ліки)
  • Зниження кількості клітин крові (всі ліки). Зниження білих кров’яних клітин (лейкопенія) підвищує ризик виникнення інфекцій. Зниження червоних кров’яних клітин (анемія) приводить до втоми і задишки. Зниження кількості тромбоцитів приводить до виникнення синців і підвищеної кровоточивості.
  • Більшість хіміопрепаратів дуже небезпечні для розвитку плоду, тому жінкам дітородного віку необхідно використовувати контрацепцію під час лікування.
  • Хіміотерапія також може привести до безпліддя або передчасної менопаузи.
  • Всі хіміопрепарати підвищують ризик утворення тромбів, які можуть виникнути в венах ніг, рідше рук, і потрапляння тромбів в легені.


Є і інші побічні ефекти.


Більшість побічних ефектів вдається попередити або вилікувати спеціальними препаратами. Тому дуже важливо розповідати про них своєму лікареві або медсестрі.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ?

Після проходження лікування часто люди відчувають симптоми, пов’язані з терапією або її наслідками:

  • Часто виникають страхи, депресія, проблеми зі сном. Рекомендована психологічна підтримка.
  • Частими побічними ефектами хіміотерапії є погіршення пам’яті і складнощі з концентрацією. Ці ефекти зазвичай проходять за декілька місяців.
  • Втомлюваність і слабкість спостерігаються протягом від декількох місяців до року.
  • Після резекції шлунку змінюється режим харчування.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЛІКАРЯ ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ

Після закінчення лікування пацієнту необхідне диспансерне спостереження, яке має на меті оцінку і лікування побічних ефектів, допомогу в поверненні до нормального життя і виявлення можливих рецидивів якомога раніше.


Зазвичай спостереження проводиться регулярно, але ми рекомендуємо звертатися до лікаря також при появі симптомів, які можуть вказувати на можливий рецидив (втрата ваги, слабкість і втомлюваність, задишка, порушення травлення, біль). Диспансерне спостереження включає в себе огляд, контроль аналізів крові, фіброгастроскопію, рентгенологічні дослідження або комп’ютерну томографію.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ЗВИЧАЙНОГО ЖИТТЯ

Важко жити з думкою, що рак може знову повернутися, але, на сьогоднішній день, невідомі специфічні способи попередження рецидиву. Дотримання принципів здорового харчування і раціональної фізичної активності можуть грати позитивну роль. У пацієнта можуть виникнути питання зі зміни способу життя, втоми, депресії, повернення на роботу, зовнішнього вигляду та інші. В таких випадках варто звернутися до спеціалістів (гастроентеролога, психолога), родичів та друзів.

ЩО БУДЕ, ЯКЩО РАК ШЛУНКУ ЗНОВУ ВИНИКНЕ ПІСЛЯ ЛІКУВАННЯ?

Якщо рак шлунку виникає знову, це називається рецидивом або продовженням хвороби, лікування залежить від ступеню рецидиву. Пухлина може виникнути знову в шлунку (при субтотальній гастректомії) або в інших частинах тіла (метастази). При локальному рецидиві лікар оцінить можливість повторної операції. При виникненні метастазів можливе проведення нових курсів хіміотерапії.

БЕРЕЖІТЬ СВОЄ ЗДОРОВ’Я!

Рак шлунку можна попередити, своєчасно виявивши і пролікувавши передракові зміни слизової оболонки шлунку. На ранній стадії раку шлунку пухлина видаляється ендоскопічним способом. Щоб захистити себе від небезпечного захворювання, необхідно невідкладно звертатися до гастроентеролога при симптомах, які насторожують, а також проходити гастроскопію в рамках профілактичних оглядів. Рання діагностика рятує життя! Запишіться на прийом до спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг» за телефоном:

(044) 521 30 03