Аутоімунний гепатит лікування та діагностика

Аутоімунний гепатит
Про напрям
Лікарі
Про напрям

Типи аутоімунного гепатиту та прогноз

Аутоімунний гепатит — це хронічне захворювання печінки невідомої етіології, характерною ознакою якого є безперервний некроз тканини печінки, що супроводжується заміщенням нормальної тканини печінки сполучною (фіброз) із подальшим розвитком цирозу печінки та прогресуючою печінковою недостатністю. 


Вирізняють три типи аутоімунного гепатиту:

  • Тип 1 або «класичний» є найпоширенішим типом аутоімунного гепатиту у всьому світі та складає до 80% усіх випадків цього захворювання. Хворіють на цей тип аутоімунного гепатиту частіше люди вікових категорій 10-20 років та 45-70 років. У пацієнтів із типом 1 виявляють антинулеарні антитіла (ANA), коли власна імунна система людини із невідомої причини починає продукувати спеціальні захисні білки — імуноглобуліни (антитіла) проти антигенів ядра та цитоплазми клітин власних тканин. 

   Окрім антинуклеарних антитіл у пацієнтів можуть виявлятися антитіла до гладком’язових клітин (SMA). У пацієнтів із типом 1  аутоімунного гепатиту є характерними гаплотипи DR3, DR4, DR13 лейкоцитарного антигену людини (HLA).

  • До 10% від усіх випадків аутоімунного гепатиту складає тип 2.

   Тип 2 найчастіше діагностується у дітей віком 2 — 14 років. 

   Співвідношення осіб жіночої та чоловічої статі із типом 2 аутоімунного гепатиту — 10:1.

   Для типу 2 характерною є наявність антитіл до мікросом клітин печінки/нирок 1-го типу (LKM-1) або цитозолю клітин печінки. У пацієнтів із типом 2 аутоімунного гепатиту є характерними гаплотипи DR3 та DR7 лейкоцитарного антигену людини (HLA).

  • Також біля 10% від усіх випадків аутоімунного гепатиту складає тип 3.

Для типу 3 характерною є наявність антитіл до розчинного антигену печінки/печінково-підшлункового антигену (SLA/LP).


Аутоімунний гепатит діагностується частіше у жінок. Якщо аутоімунний гепатит не лікувати, 6-місячна летальність за наявності цієї патології може сягати 40%.

Проте 10-річна виживаність пацієнтів із аутоімунним гепатитом, які отримують лікування, складає 80-98%.


Допомогу пацієнтам із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів повинна надаватися у спеціалізованих центрах, і клініка «Оберіг» має в своєму розпорядженні не тільки найсучасніше обладнання й технології, але й високопрофесійну команду, очолювану   Олегом Геннадійовичем Котенко  — хірургом-трансплантологом, доктором медичних наук, професором, лауреатом Державної премії України в галузі науки та техніки (2008). Олегу Котенко вже понад 25 років довіряють життя та здоров’я пацієнти зі складною онкологічною патологією підшлункової залози, печінки та жовчовивідних шляхів.


Симптоми аутоімунного гепатиту


Хронічна хвороба печінки, при якій відбувається  безперервна загибель клітин цього органу із заміщенням сполучною тканиною, і, як наслідок, розвитком цирозу, отримала назву аутоімунний гепатит. Прогресування аутоімунного гепатиту призводить до печінкової недостатності, яка потребує трансплантації печінки для збереження життя пацієнта. 


Частіше на аутоімунний гепатит хворіють жінки. 


Приблизно у ⅓ дорослих та ½ дітей з аутоімунним гепатитом наявний цироз печінки на дату встановлення діагнозу.


Спектр клінічних ознак та симптомів аутоімунного гепатиту може варіювати у досить широких межах: від безсимптомного підвищення рівня печінкових ферментів — аланінамінотрансферази (ALT), аспартатамінотрансферази (AST) до прогресуючого цирозу печінки та блискавичної форми печінкової недостатності.

Скарги при аутоімунному гепатиті є неспеціфічними та спостерігаються при багатьох захворюваннях печінки.

До них належать:

  • втомлюваність;

  • відсутність апетиту — анорексія;

  • біль у животі;

  • свербіж шкіри;

  • біль у суглобах – артралгія.

При об’єктивному огляді лікарю допомагають запідозрити аутоімунну природу цього гепатиту наступні симптоми:

  • запалення суглобів — артрит;

  • сухість слизової оболонки ротової порожнини – ксеростомія;

  • запалення рогівки та кон’юнктиви — кератокон’юнктивіт;

  • запалення судин шкіри — васкуліт;

  • вузлувата еритема.

У пацієнтів із запущеною формою аутоімунного гепатиту можуть спостерігатися:

  • жовтяниця шкіри та видимих слизових оболонок;

  • збільшення розмірів печінки — гепатомегалія та/або селезінки — спленомегалія;

  • накопичення рідини в черевній порожнині — асцит;

  • виражені периферичні набряки.


У Центрі хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ) під керівництвом Олега Геннадійовича Котенко (доктора медичних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки та техніки (2008), лікаря-хірурга, лікаря-онкохірурга, лікаря-трансплантолога) високопрофесійною командою лікарів надається увесь спектр діагностично-лікувальної допомоги пацієнтам з хворобами підшлункової залози, печінки та жовчо-вивідних шляхів, включаючи трансплантацію донорської печінки. Завдяки участі в пілотному проекті міністерства охорони здоров’я, трансплантація печінки виконується безкоштовно для пацієнта. 


Для запису на консультацію телефонуйте: 044 521 30 03

Або записуйтесь на сайті за посиланням - https://my.oberig.ua/ua/appointment/ 

Лікарі
Аутоімунний гепатит Аутоімунний гепатит?

Аутоімунний гепатит (АІГ): чому виникає і чим небезпечний?

Будь-які порушення роботи печінки призводять до серйозних проблем зі здоров’ям, адже цей орган відповідає за детоксикацію, обмін речовин і нормальне функціонування травної системи. Аутоімунний гепатит — це хронічне запальне захворювання, при якому імунна система помилково атакує власні клітини печінки. В результаті виникає запалення, яке поступово призводить до фіброзу, цирозу та навіть печінкової недостатності.

Причини розвитку аутоімунного гепатиту досі вивчаються. Вчені вважають, що значення мають генетична схильність, перенесені вірусні інфекції, гормональні порушення та вплив зовнішніх факторів. Хвороба частіше зустрічається у жінок молодого та середнього віку, але може виникати в дітей і літніх людей.

Без лікування аутоімунного гепатиту хвороба прогресує, викликаючи серйозні ускладнення. Саме тому рання діагностика і своєчасна терапія мають ключове значення для збереження здоров’я та життя пацієнта.

Аутоімунний гепатит: діагностика, клінічні прояви та групи ризику

Симптоми аутоімунного гепатиту можуть бути різними: від слабко виражених до гострих. На початкових етапах пацієнти часто скаржаться на втому, зниження працездатності, болі у правому підребер’ї. З прогресуванням захворювання з’являються жовтушність шкіри, темна сеча, збільшення печінки, селезінки, висипання на шкірі.

До групи ризику належать:

  • жінки віком від 20 до 50 років;
  • люди з іншими аутоімунними захворюваннями (тиреоїдит, ревматоїдний артрит, целіакія);
  • пацієнти з родинною історією захворювань печінки;
  • ті, хто переніс серйозні вірусні інфекції.

У дітей і підлітків аутоімунний гепатит може перебігати більш агресивно, тому своєчасна діагностика вкрай важлива.

Діагностика аутоімунного гепатиту ґрунтується на комплексному підході, оскільки симптоми можуть бути схожими на інші хвороби печінки. Для підтвердження діагнозу застосовуються:

  • біохімічні аналізи крові — виявляють підвищений рівень печінкових ферментів;
  • імунологічні тести — визначають специфічні аутоантитіла;
  • УЗД та еластографія печінки — оцінюють стан тканин, ступінь фіброзу;
  • біопсія — допомагає встановити точну картину ураження клітин.

Лікарі також виключають інші причини гепатиту — вірусні, алкогольні чи токсичні. Саме комплексна діагностика дає можливість призначити ефективне лікування, спрямоване не тільки на зменшення симптомів, а й на уповільнення прогресування захворювання.

Лікування аутоімунного гепатиту: сучасний підхід

Основою терапії є імуносупресивні препарати, які пригнічують агресивну реакцію імунної системи. Найчастіше призначаються кортикостероїди, а також імунодепресанти, які допомагають знизити активність запального процесу. Такий підхід зменшує прояви симптомів АИГ, нормалізують лабораторні показники та запобігають ураженню печінки.

Крім медикаментозної терапії, важливими є:

  • корекція харчування — виключення алкоголю, жирної та гострої їжі, збалансована дієта;
  • регулярні обстеження для контролю активності процесу;
  • підтримка здорового способу життя — уникнення стресів, фізичне навантаження у помірному режимі.

У випадках, коли лікування аутоімунного гепатиту не дає результатів і розвивається цироз або печінкова недостатність, єдиним методом є трансплантація печінки.

Аутоімунний гепатит: лікування у Києві

Своєчасне звернення до фахівців допомагає уникнути ускладнень і контролювати перебіг хвороби. У сучасних медичних центрах застосовуються новітні методи діагностики, які виявляють аутоімунний гепатит на ранніх стадіях. Пацієнти отримують індивідуальний підбір терапії, що враховує їхній вік, супутні захворювання та загальний стан.

Переваги комплексного підходу від клініки ОБЕРІГ (Київ):

  • зменшення симптомів і покращення якості життя;
  • можливість досягти тривалої ремісії;
  • постійний контроль і корекція лікування.

Запис на консультацію