30 жовтня 2023
Епендимома головного мозку — це гліальна пухлина з епендимальної тканини, що вистилає шлуночки головного мозку та центральний канал спинного мозку. Частка епендимом серед усіх інших пухлинних захворювань становить приблизно 8%, частіше зустрічаються в дитячому віці до 5 років (у 60% випадків), локалізуються, як правило, у задній черепній ямці. Епендимоми посідають 3 місце серед інших церебральних пухлин у дітей, і частіше бувають злоякісними.
Точна причина розвитку епендимом не з’ясована. Дослідження дозволили виявити вірус SV40 у епендимоцитах, що знаходяться в активному стані, але його етіологічна роль у розвитку епендимом залишається під сумнівом. Провокуючими факторами розвитку епендимом вважають цілу низку загальних канцерогенних чинників: хімічні канцерогени (побутові та промислові), високий рівень забруднення навколишнього середовища, дія радіоактивного опромінення, надмірна інсоляція, онкогенні віруси (віруси герпеса, папіломи людини тощо). Окремо виділяють серед можливих факторів ризику розвитку епендимом наявність генетичних хвороб ( нейрофіброматоз, синдром множинних ендокринних неоплазій, сімейний поліпоз товстого кишечника).
Міксопапілярна епендимома. Це найбільш доброякісний варіант епендимом. Локалізується, здебільшого, в спинному мозку в ділянці кінського хвоста.
Субепендимома. Відрізняється повільним доброякісним ростом, часто має безсимптомний перебіг та рідко рецидивує.
Класична епендимома. Найчастіший варіант серед інших видів епендимом. Може спричинити окклюзію лікворних шляхів. Часто рецидивує, здатна до переродження в анапластичну епендимому.
Анапластична епендимома. Найбільш агресивний вид епендимом, який зустрічається у 25% випадків. Відрізняється швидким ростом та метастазуванням. Анапластичні епендимоми у дітей мають гірший прогноз, ніж, наприклад, медулобластоми, через тенденцію до проростання дня шлуночка мозку, коли оперативне видалення усієї пухлини є проблематичним.
Епендимома головного мозку маніфестує ознаками підвищення внутрішньочерепного тиску: головним болем, відчуттям тиску на очні яблука, нудотою та блювотою незалежно від прийому їжі. Також можуть відбуватися зміни в психоемоційній сфері: дратівливість, зміни у звичній поведінці, порушення сну та когнітивних здатностей. Характерні запаморочення, порушення ходи, дискоординація рухів, порушення дрібної моторики. При супратенторіальній локалізації епендимоми у 30% випадків спостерігаються судомні напади.
Верифікація діагнозу проводиться за допомогою КТ або МРТ, але перевага належить МРТ головного/спинного мозку.
Першим кроком в лікуванні епендимом головного мозку є хірургічне видалення пухлини із максимально можливим обсягом резекції. Але це вдається не завжди, зважаючи на розташування та проростання епендимоми у сусідні структури. В таких випадках проводиться паліативне видалення частини пухлини та шунтуюча операція з метою зменшення внутрішньочерепного тиску. У подальшому, в залежності від отриманих гістологічних результатів дослідження епендимоми, пацієнт продовжує лікування хвороби методом променевої терапії. У дітей променева терапія може бути замінена на хіміотерапію.
Комплексне лікування епендимом на рівні світових стандартів , включаючи оперативні мінінвазивні нейрохірургічні втручання, доступно в клініці «Оберіг». Звертайтеся! Оперує пацієнтів керівник Центру нейрохірургії, нейрохірург із 26-річним стажем, д. мед.н., заслужений лікар України Данчин Андрій Олександрович , променева терапія проводиться лікарем променевої терапії, онкологом із 14-річним стажем, Сілаєвою Ольгою – керівником центру променевої терапії.
Телефонуйте: 044 521 30 03 або записуйтесь на консультацію на сайті: https://my.oberig.ua/ua/appointment/
