26 червня 2020
Ще Гіппократ в 400 році до н.е. описував стан, схожий на інсульт – коли людина раптово втрачає свідомість та стає паралізованою. Він назвав його «апоплексією». Довгі століття люди не розуміли причин інсульту та не знали, як його лікувати.
У 1658 році швейцарський лікар Йоган Якоб Вепфер опублікував роботу «Historiae apoplecticorum», де правильно припустив, що апоплексія викликається порушенням кровообігу головного мозку або через крововилив, або через закупорку артерій. Та протягом іще трьох століть інсульт залишався вироком, що позбавляє людей надії.
У 1927 році португальський нейрохірург та психіатр Егаш Моніш розробив метод рентгенівського дослідження судин головного мозку – церебральну ангіографію. Вперше можна було визначити, де відбулося пошкодження судини, не відкриваючи череп. У наступному році офіційно виділили окреме захворювання – інсульт, а термін «апоплексія» відійшов у минуле.
До середини ХХ ст. вважалось, що наслідки інсульту є незворотними. Курс реабілітації тривав не довше декількох тижнів, після чого пацієнти та їхні рідні залишалися наодинці зі своїми проблемами. І тільки тоді, коли науковці дізналися про нейропластичність, стало зрозуміло, що правильна реабілітація може повернути людину, яка перенесла інсульт, до нормального життя.
Століттями неврологи та психіатри в своїй роботі дотримувались ідей локалізаціонізму, які передбачали чіткий зв'язок між функціями та певними ділянками мозку. Активно створювалися карти, на яких позначалися зони, які відповідали за мовлення, зір, слух, дотик. Але тепер відомо, що мозок може змінюватися не тільки в період росту, але і в дорослому віці.
Один із дослідників нейропластичності, Пол Бач-і-Ріта, зацікавився цією темою після того, як 1959 році у його батька стався інсульт, який призвів до паралічу половини тіла та втрати мовлення. Лікарі рекомендували Полу віддати батька в спеціальний лікувальний заклад, але він забрав його додому і самостійно почав довготривалу реабілітацію. Разом їм вдалося відновити втрачені функції.
Коли за декілька років батько помер, розтин показав, що його мозок був сильно пошкодженим. Бач-і-Ріта замислився, як тоді стало можливим одужання? Він розпочав дослідження, які продемонстрували, що одні ділянки мозку здатні за певних умов брати на себе функції інших.
Саме завдяки нейропластичності є можливою фізична реабілітація після інсульту. Але дуже важливо не зволікати. Чим раніше почати реабілітацію, тим кращий прогноз відновлення втрачених функцій та повернення до максимально повноцінного життя.
Уже більше 10 років Інсультний центр клініки «Оберіг» допомагає пацієнтам перемогти інсульт. Нещодавно він перемістився в новий корпус, де має більше палат, кілька залів фізичної реабілітації та ерготерапії з унікальними технічними засобами. Заради досягнення результату з пацієнтом працює багато різних фахівців – неврологи, фізичні терапевти, логопеди, нейропсихологи, масажисти, тощо.
