Нетяженко Василь Захарович

Вищу медичну освіту я здобув в Ужгородському державному медичному університеті, який закінчив з відзнакою. Розпочав роботу фтизіатром на Херсонщині, а далі впродовж кількох років працював у Рахівському районі Закарпатської області – набував першого досвіду практичної роботи: від сільського лікаря та дільничного терапевта до лікаря невідкладної допомоги, осягнувши практично всі можливі аспекти тогочасної сільської медицини.

У 1969 р. вступив до аспірантури на базі клініки серцево-судинної хірургії Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії (тепер Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України), успішно завершив навчання, захистив кандидатську дисертацію і кілька років працював в клініці. З 1988 року обіймав посаду завідувача кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

У 1999 р. я був обраний дійсним членом Європейського товариства кардіологів, а в 2002 р. – мене обрали членом-кореспондентом АМН України за спеціальністю "Терапія". В 2001 році був удостоєний званням Заслужений діяч науки і техніки України.

На сьогоднішній день я є президентом Всеукраїнської Асоціації лікарів-інтерністів, віце-президентом Українського терапевтичного товариства та член Президії Українського кардіологічного товариства, дійсний член Європейського кардіологічного товариства (F.E.S.C.), та Міжнародного Товариства Внутрішньої медицини (ISSIM), Голова Спеціалізованої вченої ради зі спеціальності «кардіологія, ревматологія» Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний редактор журналу "Внутрішня медицина", член редакційних рад ряду фахових журналів.

За своє професійне життя мною було написано більше 560 наукових робіт, серед них 26 монографій, підручники та навчальні посібники, 6 авторських свідоцтв. Підготував 10 докторів та 27 кандидатів наук.

Основні напрями моєї наукової діяльності: розробка концепції ведення хворих з тромбоемболічними ускладненнями та синдромом дисемінованого внутрішньосудинного мікрозсідання крові при патології внутрішніх органів; оптимізація діагностики та вивчення прогностичного значення порушень гемокоагуляційного гомеостазу в клініці внутрішніх хвороб; провадження нових методів інтенсивної терапії, зокрема системного тромболізису, антикоагулятивної та антиагрегантної терапії при гострому інфаркті міокарда; розробка нових алгоритмів діагностики, лікування та предикторів життєвозагрожуючих аритмій , коматозних та гіпоксичних станів в клініці внутрішніх хвороб; встановлення статевих особливостей факторів ризику, закономірностей змін серцево - судинної системи у жінок в період менопаузи. Мені вдалося вперше в клінічній вітчизняній та міжнародній практиці науково обґрунтувати концепцію патогенезу, діагностики та лікування нестабільних форм гострого інфаркту міокарда.