Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
За частотою виникнення і соціальною значимістю нічне нетримання сечі займає провідне місце серед інших видів нетримання сечі у дітей. Мимовільне сечовипускання уві сні позначається в літературі різними термінами – «нічне нетримання сечі», «енурез», «мимовільне виділення сечі вночі», «нічне мимовільне сечовипускання». Суть цієї патології полягає в тому, що у дітей при певних умовах настає мимовільне сечовипускання під час сну.
Нічне нетримання сечі спостерігається у 1-28% дітей різних вікових груп. Воно характеризується резистентністю до проведеного лікування. Існує думка, що провідними етіологічними факторами нічного нетримання сечі є: запізнення функціонального дозрівання центральної нервової системи, порушення зміни фазових станів сну, які ускладнюють перехід від сонного гальмування до пробудження, гострі та хронічні стресові фактори.
В основі виникнення нічного нетримання сечі лежить функціональна слабкість рефлексу на мимовільне сечовипускання, яка розвивається в результаті його наполегливого напрацювання або ослаблений стан організму, який може відмічатися під час вироблення рефлексу на довільне сечовипускання.
Донині точиться суперечка про те, чи є мимовільне сечовипускання уві сні симптомом або захворюванням? Це обумовлено частково тим, що протягом тривалого часу дана проблема була предметом досліджень переважно неврологів і психіатрів, які пов’язували виникнення нічного нетримання сечі з порушенням процесів дозрівання центрів нервової системи, які регулюють вегетативні функції.
Спеціалісти-урологи, які займають провідне місце у вивченні проблеми нічного нетримання сечі, розглядають цей стан не як захворювання, а як симптом порушень уродинаміки нижніх сечових шляхів різного ґенезу. Основне місце в патогенезі нічного нетримання сечі належить функціональним порушенням уродинаміки нижніх сечових шляхів. У дітей з різними видами нетримання сечі і функціональними порушеннями уродинаміки нижніх сечових шляхів нічне нетримання сечі складає 22,1% і буває єдиним клінічним проявом цієї патології. Крім того, у 20,5% дітей нічне нетримання сечі поєднується з іншими видами нетримання сечі.
Інколи причинами нетримання сечі є емоційні переживання (проблеми в школі, розлучення батьків і т.п.) або фізичні захворювання. Енурез може спостерігатися при цукровому діабеті, циститі, енкопрезі (нетриманні калу), гострицях, нирковій недостатності, епілепсії і порушеннях сну, таких як апное. Закріп, поширений серед дітей стан, також сприяє нетриманню сечі. Порушення функції сечового міхура є причиною не тільки нетримання сечі і розладів сечовипускання, а також появи і тривалого перебігу запального процесу нирок і сечового міхура – пієлонефриту і циститу. Акт сечовипускання є складним процесом взаємодії анатомічних структур нижніх сечових шляхів, а їхня координація здійснюється за допомогою центральної та периферичної нервової системи.
У немовлят віком до 6-8 місяців сечовипускання здійснюється мимовільно і є рефлекторним актом. У віці від 8 місяців до 1,5 року в рефлекторний ланцюг включаються підкіркові центри головного мозку, а з набуттям дитиною певних навичок – умовно-рефлекторні центри кіркової речовини головного мозку.
У віці 4 років більшість дітей здатні контролювати сечовипускання. Вольовий контроль органів сечовипускання вважається повним, якщо дитина навчилася випускати сечу навіть за незначного наповнення сечового міхура. Повністю завершується формування складної нервово-м’язової системи регулювання органів сечовипускання у віці близько 12-13 років.
Згідно з сучасними уявленнями мимовільне сечовипускання під час сну у дітей віком до 3 років вважається фізіологічним явищем. Якщо у 3 роки цей недолік не минає, це повинно викликати занепокоєння у батьків та лікаря. Сечовипускання уві сні в чотирирічному віці треба вважати патологічним. Таку дитину треба негайно всебічно обстежити, встановити причину енурезу та призначити відповідне лікування.
Для дітей енурез стає проблемою, якщо він заважає соціалізації – походам в гості з ночівлею, поїздкам в літній табір і т.д. Також важливо переконатися, що нетримання сечі не пов’язано з захворюваннями.
Розібратися в ситуації допоможе педіатр або дитячий уролог. Вирушаючи на прийом до лікаря, потрібно бути готовим надати наступну інформацію:
Також може бути корисним протягом доби зафіксувати, скільки разів на добу дитина ходить в туалет і скільки сечі виділяє (добовий ритм).
Необхідно здати загальний аналіз сечі. В більшості випадків цього достатньо. Якщо загальний аналіз сечі має відхилення від норми, або дитина пред’являє інші скарги, крім нічного нетримання, тоді лікар призначає додаткові дослідження: УЗД сечової системи, при необхідності – мікційну цистографію.
Батьки повинні розуміти, що нічне нетримання сечі відбувається мимовільно, тому в жодному разі не можна дитину сварити і карати за намочену постільну білизну. Вона ні в чому не винна, а страх перед батьківським гнівом тільки погіршує проблему.
Медикаментозна терапія призначається дитячим урологом після обстеження дитини і включає використання препаратів різної дії: десмопресин, дриптан, сибутин і т.д.
Якщо ви занепокоєні енурезом своєї дитини, звертайтесь за допомогою лікарів! Запишіться на прийом до дитячого уролога в Універсальній клініці «Оберіг» за номером:
