Гіпоспадія та епіспадія – це вроджені вади розвитку сечовидільного каналу. Гіпоспадія зустрічається у 1-ого з 200 хлопчиків. Епіспадія – більш рідкісне захворювання, яке діагностується у 1-ого з 117 тис. хлопчиків та 1-єї з 484 тис. дівчаток. В більшості випадків вади виявляють у дитини незабаром після народження.
У випадку гіпоспадії отвір сечовидільного каналу розташований не на верхівці пеніса, а зміщений по нижній поверхні члена до його основи або навіть промежини. При епіспадії передня стінка сечовидільного каналу розщеплена, а його отвір зміщений в бік живота.
Гіпоспадія може мати різні форми. Найбільш проста з них – головчата гіпоспадія, при якій отвір сечовидільного каналу знаходиться на голівці, але трохи зміщений до її основи. При вінчатій формі уретра відкривається в області вінчика головки, а при стовбуровій – на стовбурі члена.
Найбільш складні форми для хірургічного усунення вади – калиткова і промежинна, при яких зовнішній отвір сечовидільного каналу розташовано в області калитки (мошонки) або промежини відповідно.
Додатковими ознаками гіпоспадії є ненормальний напрям струменю при сечовипусканні, крайня плоть у вигляді «капюшона», яка покриває тільки верхню половину головки, викривлення статевого члена. Чим далі розташований отвір сечовидільного каналу від головки, тим більше виражено викривлення члена.
Інколи гіпоспадія супроводжується іншими вадами розвитку. У хлопчиків з гіпоспадією спостерігається крипторхізм (неопущення яєчка в калитку), гідроцеле (водянка яєчка), аномалії верхніх сечових шляхів.
Гіпоспадія потребує оперативного лікування, при якому відновлюється нормальна анатомія статевого члена. Це дає можливість хлопчику нормально мочитись стоячи, усуває складнощі, що виникають у дорослому віці зі статевим життям, косметичні та психологічні проблеми.
Для пластики уретри використовуються місцеві тканини статевого члена (тому недоцільно робити обрізання у хлопчиків з гіпоспадією до хірургічного втручання), а при нестачі пластичного матеріалу – вільний клапоть слизової оболонки губи або щоки. Тривалість операції залежить від форми гіпоспадії і складає 1-3 години, вона проводиться під загальним наркозом.
В складних випадках може знадобитись декілька операцій. Під час втручання в статевий міхур пункційно встановлюється катетер, який відводить сечу в післяопераційному періоді, а також уретральний стент (силіконова трубка, на якій формують неоуретру), що забезпечує загоєння тканин.
Найкращий вік для хірургічного лікування гіпоспадії – 10-18 місяців. Інколи перед операцією попередньо проводиться курс гормональної терапії, метою якої є збільшення розмірів кавернозних тіл і кількості шкірнопластичного матеріалу.
Операція, виконана у вказаний строк, легше переноситься дитиною і не залишає спогадів про проведене лікування. При необхідності хірургічне втручання може бути зроблено в будь-якому віці, в тому числі, у дорослих чоловіків.
В більшості випадків, операція проходить успішно, відновлюється зовнішній вигляд і функції пеніса. Інколи може виникати свищ (отвір) в сформованій неоуретрі або її рубцеве звуження, яке ускладнює сечовипускання.
Для лікування ускладнень проводиться додаткове хірургічне втручання. Ушивання свища – мінімальна за об’ємом операція, а рубцевий стеноз уретри можна усунути ендоскопічними методами.
У хлопчиків з епіспадією член зазвичай короткий, широкий і загнутий нагору. В залежності від розташування отвору сечовидільного каналу розрізняють головчату, стовбурову, лобкову та тотальну форму (повне розщеплення сечовидільного каналу та сфінктера сечового міхура).
Тотальна епіспадія – це найтяжча форма, яка завжди супроводжується нетриманням сечі. Вона межує з екстрофією сечового міхура, при якій відсутня передня стінка сечового міхура і прилегла до неї частина стінки черевної порожнини.
У дівчаток епіспадія супроводжується розщепленням клітора і незрощенням статевих губ. Більшість з них страждають на нетримання сечі. Як у хлопчиків, так і у дівчаток спостерігається розходження лонних кісток.
Лікування епіспадії – хірургічне. Оптимальний вік для його проведення подібний до строків корекції гіпоспадії. У хлопчиків виконується випрямлення статевого члена і подовження сечовидільного каналу до головки.
У дівчаток реконструкція передбачає зведення клітору і переміщення уретри в правильне положення. При необхідності у дітей обох статей виконується пластика шийки сечового міхура з формуванням сфінктера сечового міхура для усунення нетримання сечі.
Якщо ваша дитина народилася з вадами розвитку сечовидільного каналу, звертайтесь в Універсальну клініку «Оберіг»! Запишіться на прийом за номером: