13 березня 2020
Про стерильність навіть не йшлося. Хірурги занурювали немиті руки в рани пацієнтів. Інструменти після операції злегка протирали та використовували знову. Деякі хірурги точили скальпелі об підошву своїх черевиків. Підлогу операційних посипали тирсою, щоб вона поглинала кров та гній.
Не дивно, що 80% операцій призводили до інфекції – «госпітальної гангрени». Близько половини пацієнтів гинули після хірургічного втручання. Лікарі вважали, що загнивання ран відбувалося через «частинки», які самозароджувалися в повітрі.
В 1860-х роках Луї Пастер довів експериментальним шляхом неможливість появи живого з неживого. Також він пов’язав бродіння та розкладання м’яса з мікроскопічними організмами. Шотландський професор хірургії Джозеф Лістер першим зрозумів, що ідеї Пастера стосуються і нагноєння ран.
У квітні 1867 року він опублікував в журналі «Lancet» проривні статті про антисептику, в яких обґрунтував необхідність знезараження рук хірурга, операційного поля та інструментів. Для цього він запропонував використовувати карболову кислоту. Також Лістер наполягав на дезінфекції перев’язочного матеріалу. Летальність після ампутацій знизилася з 45% до 15%.
З моменту публікації статті Лістера минуло вже більше 150 років. За цей час інфекційна безпека в лікарнях досягла високого рівня. Але в цьому питанні ніколи не можна зупинятися. Ми прагнемо зробити ще краще, щоб наші пацієнти завжди були в безпеці.
В новому корпусі клініки «Оберіг» операційний блок має окрему вентиляційну систему. Повітря, яке поступає в операційні, проходить через HEPA-фільтри для забезпечення максимальної очистки.
Кожна операційна має двоє дверей. Використаний інструментарій вивозиться через двері умовно брудної зони та відправляється в стерилізаційне відділення.
Після обробки, мийки та стерилізації запакований інструментарій потрапляє в умовно чисту зону операційної через інші двері. Ці два маршрути – чистий та брудний – повністю відокремлені.
