Гепатоцелюлярна карцинома лікування та діагностика

Гепатоцелюлярна карцинома
Про напрям
Про напрям


Злоякісна пухлина печінки, або гепатоцелюлярна карцинома: виявлення та фактори ризику 


Гепатоцелюлярна карцинома посідає друге місце серед причин смерті у чоловіків від злоякісних новоутворень. Перше місце належить раку легень. Це захворювання не є рідкісним, але діагностується, на жаль, як і більшість онкологічних захворювань в Україні, здебільшого на III – IV стадії хвороби. Причинами запущених форм гепатоцелюлярної карциноми є пізня поява органоспецифічних симптомів. Слабкість, проблеми з травленням, зниження апетиту часто призводить до самолікування симптоматичними засобами та запізнього звернення до лікаря. Єдиним достовірним методом виявити гепатоцелюлярну карциному є скринінгове МРТ-дослідження печінки. 

Фактори ризику розвитку гепатоцелюлярної карциноми:

  1. Хронічний вірусний гепатит В є фактором ризику розвитку 50% від усіх випадків гепатоцелюлярної карциноми серед усіх вікових груп та більшості випадків гепатоцелюлярної карциноми у дітей.

  2. Хронічний вірусний гепатит С. Наприклад, у Японії маркери хронічного вірусного гепатиту С виявляються у 80-90% пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою.

  3. Цироз печінки, що розвивається унаслідок таких захворювань:

алкогольна хвороба печінки;

неалкогольний стеатогепатит;

первинний біліарний цироз;

гемохроматоз;

дефіцит α1-антитрипсину;

аутоімунний гепатит.

  1. Дія афлатоксинів, високотоксичних канцерогенів, що виробляються різними видами мікроскопічних грибків-представниками кількох видів роду аспергіл, переважно грибками видів A. flavus та A. parasiticus, які зростають на зернах, насінні та плодах рослин із високим вмістом олії, наприклад на насінні арахісу.

  2. Ожиріння.

  3. Цукровий діабет.

Прогноз: п'ятирічна виживаність при гепатоцелюлярній карциномі становить лише 18%.

В клініці «Оберіг» накопичений величезний досвід успішної допомоги пацієнтам із гепатоцелюлярною карциномою. Діагностичний комплекс LiverLab — найсучасніше програмне забезпечення, встановлене на МРТ-апараті останнього покоління, дозволяє встановити не лише точну локалізацію пухлини, але й з високою достовірностю розпізнати злоякісне новоутворення.

Команда Центру хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ), очолювана Олегом Геннадійовичим Котенко — доктором медичних наук, професором, провідним українським лікарем-онкохірургом, лікарем-трансплантологом, лауреатом Державної премії України у галузі науки та техніки (2008). — на варті вашого здоров’я. Звертайтеся!


Гепатоцелюлярна карцинома: класифікація, стадії


Гепатоцелюлярна карцинома — це первинна злоякісна пухлина печінки. В усьому світі за поширеністю серед усіх злоякісних пухлин людини гепатоцелюлярна карцинома займає п’яте місце.

Гепатоцелюлярна карцинома діагностується у понад ніж 90% випадків усіх первинних пухлин печінки.

Гепатоцелюлярна карцинома діагностується майже у 85% пацієнтів із цирозом печінки.

У чоловіків після раку легенів гепатоцелюлярна карцинома є другою основною причиною смерті від онкологічних захворювань.


Класифікація TNM гепатоцелюлярної карциноми


Система класифікації TNM враховує такі характеристики пухлини, як її розмір, кількість пухлин, наявність чи відсутність судинної інвазії (проростання пухлини в судини), а також ураження лімфатичних вузлів та метастазування.

Т — первинна пухлина.

Тx — первинну пухлину оцінити не можна.

Т0 — ознак первинної пухлини немає.

Т — солітарна (поодинока) пухлина 2 см або менше у найбільшому вимірі із судинною інвазією або без неї.

Т1b —солітарна пухлина більше 2 см у найбільшому вимірі без судинної інвазії.

Т2 — солітарна пухлина більше 2 см із судинною інвазією; або множинні пухлини, жодна із яких не більше ніж 5 см у найбільшому вимірі.

Т3 — множинні пухлини, принаймі одна або декілька із них більше 5 см у найбільшому вимірі.

Т4 —пухлини із залученням головної гілки ворітної вени або печінкової вени або із безпосереднью інвазією у сусідні органи, включаючи діафрагму, окрім жовчного міхура, чи з перфорацією вісцерального листка очеревини.

N — регіонаріні лімфатичні вузли

Nx — регіонаріні лімфатичні вузли оцінити не можна.

N0 — метастазування у регіонарні лімфатичні вузли відсутнє.

N1 —є метатстаз у регіонарному лімфатичному вузлі.

M — віддалений метастаз

M0 —віддалений метастаз відсутній

M1 — наявний віддалений метастаз.


Стадії пухлинного процессу


Стадія

Т

N

M

IA

T1a

N0

M0

IB

T1b

N0

M0

II

T2

N0

M0

IIIA

T3

N0

M0

IIIB

T4

N0

M0

IVA

Будь-яке Т

N1

M0

IVB

Будь-яке Т

Будь-яке N

M1



Гепатоцелюлярна карцинома — це досить поширене важке онкологічне захворювання печінки із невисокою виживаністю без належного лікування, особливо хірургічного, включаючи трансплантацію печінки.

Встановлення точного діагнозу, розробка детального плану обстеження, лікування та прогнозування віддалених наслідків при гепатоцелюлярній карциномі потребує висококваліфікованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, яку можуть надати спеціалісти Центру хірургії підшлункової залози та трансплантації універсальної клініки «Оберіг» (м. Київ) (клік на сторінку Центру трансплантації)  під керівництвом провідного українського лікаря-хірурга, лікаря-онкохірурга, лікаря-трансплантолога д.мед.н., проф. Котенка Олега Геннадійовича


Телефонуйте: 044 521 30 03

Або записуйтесь на консультацію на сайті: https://my.oberig.ua/ua/appointment/ 


Гепатоцелюлярна карцинома Гепатоцелюлярна карцинома?

ГЦК — сучасний підхід до діагностики та лікування

Гепатоцелюлярна карцинома є однією з найпоширеніших форм первинного раку печінки. Вона розвивається безпосередньо з клітин печінки — гепатоцитів. Захворювання належить до групи складних онкопатологій, які часто виникають на тлі хронічних хвороб печінки, таких як цироз чи вірусні гепатити.

Особливість ГЦК полягає в тому, що вона може довго розвиватися безсимптомно. Багато пацієнтів дізнаються про діагноз вже на пізніх стадіях, коли ефективність лікування значно знижується. Саме тому регулярні обстеження, сучасна діагностика та уважне ставлення до власного здоров’я є критично важливими.

Основні причини та фактори ризику розвитку гепатоцелюлярної карциноми

ГЦК рідко виникає на печінці, яка повністю здорова. У більшості випадків вона є наслідком хронічних захворювань або тривалого негативного впливу на організм. Найпоширеніші фактори ризику представлені:

  • хронічним гепатитом B та C — тривала інфекція цими вірусами часто призводить до цирозу печінки, який своєю чергою значно підвищує ризик розвитку раку;
  • цирозом печінки різного походження — алкогольний цироз, жировий гепатоз або аутоімунні ураження печінки створюють умови для переродження клітин;
  • надмірним вживанням алкоголю — алкоголь токсично впливає на печінку, поступово руйнуючи її структуру та підвищуючи ризик злоякісних змін;
  • афлатоксинами — токсичні речовини утворюються у продуктах при неправильному зберіганні зернових і горіхів, є відомим канцерогеном;
  • генетичними та метаболічними факторами — деякі спадкові захворювання (наприклад, гемохроматоз) також сприяють розвитку пухлин у печінці.

Розуміння факторів ризику дозволяє своєчасно проводити профілактичні заходи та регулярні обстеження, що значно підвищує шанси на раннє виявлення.

Діагностика та сучасні методи лікування гепатоцелюлярної карциноми

Своєчасна діагностика відіграє ключову роль у боротьбі з ГЦК. Завдяки сучасним технологіям можливо виявити пухлину на ранніх стадіях. У такому разі шанси на успішне лікування стають значно вищими.

Основні методи діагностики включають:

  • ультразвукове дослідження (УЗД) — використовується як перший етап обстеження, допомагає виявити новоутворення та оцінити структуру печінки;
  • комп’ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) — дають можливість отримати детальне зображення пухлини, також визначити її розміри та поширення;
  • лабораторні дослідження — зокрема визначення рівня альфа-фетопротеїну (АФП) у крові, який часто підвищується при раку печінки;
  • біопсію печінки — у складних випадках може проводитися для підтвердження діагнозу та визначення типу пухлини.

Тільки комплексне дослідження допомагає діагностувати карциному на ранній стадії.

Гепатоцелюлярна карцинома — лікування

Сучасне лікування ГЦК базується на комплексному підході. Він може включати:

  • Хірургічне видалення пухлини. Найефективніший метод лікування гепатоцелюлярної карциноми на ранніх стадіях, коли уражена лише частина печінки та функції органу збережені. Операція передбачає резекцію, що дозволяє повністю прибрати пухлинне утворення. Після втручання можливе тривале виживання, особливо якщо немає супутнього цирозу чи метастазів.
  • Трансплантацію печінки. Застосовується у випадках, коли пухлина поєднується з цирозом або серйозним ураженням органу, що не дозволяє провести резекцію. Трансплантація не тільки усуває пухлину, а й відновлює нормальну функцію печінки. Метод дає високі шанси на тривале виживання та зменшує ризик рецидиву.
  • Локальні методи впливу. Використовуються тоді, коли хірургічне втручання або трансплантація неможливі. Радіочастотна абляція (РЧА) знищує пухлинні клітини за допомогою високочастотного струму, який нагріває і руйнує тканини. Трансартеріальна хіміоемболізація (TACE) — введення хіміопрепаратів безпосередньо в судину, що живить пухлину, з одночасним перекриттям її кровопостачання. Також використовують внутрішньопухлинне введення лікарських препаратів. Локальна дія дозволяє досягати високої концентрації речовини без виражених системних побічних ефектів.

Крім того, застосовують сучасні лікарські засоби, які діють на пухлинні клітини в усьому організмі. Комплексний підхід дає можливість підібрати оптимальну тактику лікування з урахуванням стадії хвороби, загального стану пацієнта та супутніх захворювань.

У медичному центрі ОБЕРІГ можна пройти діагностику ГЦК, для цього достатньо записатись на прийом через форму на сайті або кол-центр. Лікарі індивідуально підбирають програму лікування.

Запис на консультацію