Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
В Україні і світі найбільш поширене онкологічне захворювання серед жінок – рак молочної залози. В наш час цей діагноз не означає вирок. З кожним роком методи лікування раку молочної залози розвиваються і вдосконалюються. Але треба розуміти, що для одужання дуже важлива рання діагностика! Рак молочної залози, виявлений на початкових стадіях, добре піддається лікування.
Злоякісна пухлина утворюється в залозистій тканині (крім неї, в грудях також є жирова і сполучна тканини). Рак молочної залози зрідка зустрічається у чоловіків, оскільки вони також мають залозисті тканини. Але чоловіки складають менше 1% від усіх випадків.
Підступність раку молочної залози, як і багатьох інших видів злоякісних пухлин, полягає в тому, що на ранніх стадіях, коли лікування – найбільш ефективне, захворювання перебігає безсимптомно. Загальне самопочуття залишається нормальним, і жінка може не здогадуватися про свою проблему.
Існує вид раку молочної залози з нетиповими симптомами. Це запальний рак грудей, який викликає потовщення і набряк шкіри. Вона стає червоною та гарячою, може нагадувати по текстурі лимонну кірку. Грудь збільшується і виглядає запаленою. Якщо ви помітили зміни в молочній залозі або виявили ущільнення – обов’язково зверніться до лікаря.
Рак є наслідком складної взаємодії факторів оточуючого середовища і генетичного коду. Мутації, які викликають злоякісне новоутворення, зазвичай відбуваються протягом життя пацієнток. Але в 5-10% випадків жінки отримують дефектні гени від своїх батьків.
Відомий ряд генів, які значно підвищують ризик розвитку раку молочної залози. Найчастіше зустрічаються гени BRCA1 та BRCA2. Вони збільшують ризик не тільки раку молочної залози, але і раку яєчників. Якщо в сім’ї пацієнтки були випадки раку молочної залози або інших онкологічних захворювань (особливо в ранньому віці), може бути рекомендовано генетичне дослідження.
Ймовірність розвитку раку збільшується з віком, особливо після 45-50 років. Факторами ризику також є:
Людина не може змінити свій генотип і вік. Але є фактори ризику, на які ми можемо вплинути. Для профілактики раку молочної залози рекомендується:
Діагностика раку молочної залози починається з огляду у лікаря-мамолога. Лікар перевіряє тканини молочної залози, лімфатичні вузли під пахвами і в області ключиць на наявність ущільнень або інших відхилень від норми. Після цього визначається подальший план інструментального обстеження, який є індивідуальним для кожної пацієнтки.
Молодим жінкам рекомендується УЗД молочних залоз. Жінкам старше 40 років починати обстеження варто з мамографії. Використання УЗД після 50 років частіше за все неінформативне. Вибір між УЗД і мамографією для кожної пацієнтки здійснюється з врахуванням багатьох параметрів, факторів ризику і т.д. Може бути приначена магнітно-резонансна томографія (МРТ) молочних залоз (наприклад, жінці молодого віку з високим ризиком раку).
Якщо пальпаторно, на УЗД або мамографії виявлені підозрілі осередки, проводиться біопсія – забір зразків тканини. Сучасна медицина дозволяє виконати маніпуляцію під контролем УЗД, рентгена або МРТ, що підвищує її точність і безпечність. Біопсія робиться під місцевим знеболенням і займає небагато часу. В Універсальній клініці «Оберіг» використовується BARD-система для правильного забору товстою голкою, яка забезпечує 100% точність результату.
Біоптат відправляється в патогістологічну лабораторію, щоб визначити, чи є новоутворення злоякісним. Зразок тканини також використовується для визначення типу ракових клітин, відмінностей по структурі від нормальних клітин (ступінь диференціювання). Імуногістохімічне дослідження дозволяє виявити наявність гормональних рецепторів (до естрогену, прогестерону) або білку HER2 і, відповідно, визначити чутливість захворювання до різних видів лікування.
Після постановки діагнозу необхідно вияснити стадію захворювання для розуміння прогнозу і формування тактики лікування. Проводяться додаткові дослідження – лабораторні аналізи, КТ або ПЕТ сканування. Зібрати повну інформацію про стадію захворювання можливо тільки після хірургічного видалення пухлини.
Рак молочної залози має стадії від 0 до IV. Стадія 0 означає, що рак неінвазивний і обмежений тільки місцем свого утворення – молочними протоками або долями. Стадія IV (метастатичний рак молочної залози) свідчить про те, що пухлина дала метастази в інші органи тіла.
План лікування раку молочної залози залежить від типу захворювання, стадії, розміру пухлини і чутливості клітин до гормонів. Обов’язково проводиться хірургічна операція. Додатково може бути призначена хіміотерапія, радіотерапія, протигормональне лікування і таргетна терапія.
Незважаючи на те, що для багатьох пацієнтів операція здається ключовою подією, основа боротьби з раком – системна терапія, яка включає хіміотерапію, протигормональну і таргетну терапію. Системна терапія впливає на весь організм, знищуючи ракові клітини, які мігрували в різні органи з основної пухлини.
На ранніх стадіях хірургічно видаляється пухлина і оточуючі її здорові тканини (лампектомія). Видалення всієї молочної залози називається мастектомією. В наш час мастектомія проводиться в рідких випадках.
В клініці «Оберіг», як і в розвинутих європейських країнах і США, використовується онкопластичний підхід, який передбачає збереження грудей, а також їхнього естетичного зовнішнього вигляду. Операція проводиться таким чином, щоб грудь мінімально відрізнялась від здорової.
У випадку мастектомії, на щастя, існують методи відновлення форми молочної залози. Пластична реконструкція може бути проведена після закінчення курсу лікування або одномоментно. Для цього використовуються імплантати або власні тканини.
Радіотерапія зазвичай призначається після лампектомії. Прицільне рентгенівське опромінення знищує ракові клітини, які залишились в тканинах грудей. Побічні ефекти включають слабкість і почервоніння в області впливу радіотерапії.
Хіміотерапія – це використання препаратів, які знищують ракові клітини. Вона необхідна, якщо рак має високу ймовірність повернення або поширення на інші органи. Хіміотерапія, яка проводиться після радикальної операції, називається ад’ювантною.
При крупних пухлинах хіміотерапія може бути проведена до хірургічного втручання. В даному випадку, це – неад’ювантна хіміотерапія. Мета неоад’ювантної хіміотерапії полягає в зменшенні розміру утворення, що спрощує його видалення. Хіміотерапія також використовується при метастатичному раку молочної залози.
Побічні ефекти хіміотерапії залежать від препарату. Часто зустрічаються втрата волосся, нудота, блювання, слабкість і схильність до інфекцій. Рідко – передчасна менопауза, безпліддя, пошкодження серця, нирок і нервів. Хіміотерапія проводиться циклами. Після введення препаратів дається час на відновлення організму.
Наразі використовуються підходи та методи, які полегшують стан пацієнта при хіміотерапії. Щоб уникнути численних ін’єкцій/інфузій в одну з периферійних вен, під шкіру встановлюються імплантаційні системи постійного доступу (порт). Протокол dose-densechemotherapy(частіше, але меншими дозами) дозволяє зберегти працездатність. Важливу роль грає симптоматична супровідна терапія, яка підтримує організм під час хіміотерапії.
Якщо ракові клітини мають рецептори до жіночих статевих гормонів естрогену (ER+) або прогестерону (PR+), після завершення основного курсу лікування призначається протигормональна терапія. Вона необхідна для попередження рецидиву захворювання.
Препарати групи селективних модуляторів естрогенових рецепторів (СМЕР) не дозволяють естрогену приєднатись до естрогенових рецепторів ракових клітин, в результаті чого вони поступово гинуть. До СМЕР відносяться тамоксифен, ралоксифен і тореміфен. Лікування СМЕР проводиться протягом 5 років.
У жінок в постменопазуальному періоді застосовуються інгібітори ароматази. Вони зупиняють дію ферменту, який перетворює в організмі андрогени в естроген. Дана група препаратів включає анастрозол, летрозол, екземестан. Молодим пацієнткам може бути рекомендовано видалити яєчники або приймати препарати, які зупиняють вироблення естрогену яєчниками.
Таргетна терапія передбачає використання препаратів, націлених на «мішені», які притаманні виключно раковим клітинам. У деяких пацієнтів ракові клітини виробляють надмірну кількість білку HER2, рецептора для людського епідермального фактору росту. Приєднання людського епідермального фактору росту до HER2 стимулює ріст і поділ клітин пухлини.
Одним з варіантів таргетної терапії є трастузумаб (герцептин). Трастузумаб блокує HER2 і викликає загибель ракових клітин. Також використовують препарати лапатиніб, пертузумаб та ін.
Успішність лікування раку молочної залози великою мірою залежить від своєчасності діагностики! Чим раніше розпочато лікування, тим більше шансів на одужання! Не затягуйте відвідання лікаря! Якщо ви виявили ущільнення або інші зміни в грудях, запишіться на прийом до лікарів онкохірургів-мамологів (Лілії Ковальової чи Оксани Шуліги-Недайхлєбової) в Універсальну клініку «Оберіг» за номером: (044) 521 30 03.
