Історія боротьби з ВІЛ/СНІД
25 вересня 2020
25 вересня 2020
У 1981 році американські лікарі помітили дивне явище. Молоді, раніше здорові чоловіки почали хворіти на рідкісний рак – саркому Капоші – та пневмоцистну пневмонію, яка зазвичай виникає тільки у людей з дуже ослабленою імунною системою. Усі пацієнти були чоловіками, які практикують секс із чоловіками. На кінець року захворіло 270 чоловіків, і 121 з них померли – майже половина.
Лікарі зрозуміли: щось знищує імунітет цих пацієнтів. У 1982 році Центри з контролю та профілактики захворювань у США виокремили нове захворювання – синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Стали відомими випадки СНІДу серед жінок і дітей. Лікування не існувало, і хворі були приречені.
У 1983 році дві дослідницькі команди під керівництвом Люка Монтаньє у Франції та Роберта Галло у США незалежно одна від одної відкрили вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який призводить до СНІДу.
Хоча вчені довели, що ВІЛ не передається через повітря, їжу, воду чи поверхні, інші люди боялися навіть наближатися до хворих. Вони часто залишалися на самоті зі своєю бідою. Для боротьби зі стигматизацією долучилася принцеса Діана. Її фотографії, де вона потискає руки ВІЛ-інфікованим людям, змусили багатьох змінити своє ставлення.
Хоча СНІД був вперше виявлений у США, це не означає, що він виник саме там. Наразі відомо, що ВІЛ походить з Африки, з Демократичної Республіки Конго. У мавп є подібний вірус імунодефіциту – SIV. Скоріше за все, він потрапив в організм людей, які полювали на мавп. Вірус зміг адаптуватися до людського тіла та перетворився на ВІЛ. Це сталося близько 1920 року.
За оцінками вчених, на початок 1980-х років у світі вже було інфіковано 100-300 тис. людей. Найдавніший зразок, де виявили ВІЛ, був отриманий у 1959 році від чоловіка з Демократичної республіки Конго. Також вірус був знайдений в тканинах американця Роберта Рейфорда, який у 1968 році помер від саркоми Капоші. Роберт Рейфорд ніколи не виїжджав за межі свого міста.
Перша жертва СНІДу в Європі – це норвезький матрос і водій-дальнобійник Арвід Ное. Він був у Африці, де, ймовірно, і заразився. Арвід Ное помер у 1976 році від саркоми Капоші. Через деякий час померли його дружина та молодша донька. Аналіз тканин, проведений у 1988 році, підтвердив наявність у них ВІЛ.
За оцінками ВООЗ, наприкінці 2019 років у світі 38 млн. людей живе з ВІЛ. Наразі завдяки антиретровірусній терапії вони можуть прожити таке ж довге життя, як і люди без ВІЛ. Головне – вчасно дізнатися про свій статус і розпочати терапію.
У нашій клініці ви можете здати крові на визначення антитіл до ВІЛ. Телефонуйте 044 521 30 03.