20 березня 2020
Цікаво, що костюми, які носять лікарі при роботі з людьми, хворими на COVID-19, називають “противочумними”. У Середньовіччі будь-яку епідемію вважали “чумою”. Тепер ми знаємо, що це могла бути холера, кір, віспа, черевний тиф або інші захворювання. Та найстрашнішою була “справжня” бубонна чума.
У 17 сторіччі чумні лікарі носили спеціальні костюми та маску, схожу на великий дзьоб. Вони вірили, що причиною захворювання є “міазми” – отруйне, хвороботворне повітря. У дзьоб клали ароматичні речовини та трави, які мали "захистити" лікаря від смороду та міазмів. Можна сказати, що чумна маска була прообразом сучасних респіраторів.
Коли чума відступила, лікарі перестали носити спеціальні костюми та маски. Хірурги оперували в звичайному одязі, накинувши поверх сюртук, який навряд чи колись прали або чистили.
Лише наприкінці 19 сторіччя в лікарнях відбулися кардинальні зміни. У 1883 році німецький хірург Густав Неубер запропонував використовувати стерильні халати та шапочки в операційних.
У 1897 році німецький бактеріолог та гігієніст Карл Флюгге довів, що навіть звичайна розмова викликає виділення дрібних краплинок з носа та рота. Стало зрозуміло, що подих лікаря може бути причиною зараження операційної рани. Того ж року польський хірург Ян Мікуліч-Радецькі вперше розробив модель хірургічної маски з одного шару марлі.
Сучасні хірурги оперують в одноразових масках та халатах. У новому корпусі клініки «Оберіг» весь маршрут операційної бригади прокладений таким чином, щоб забезпечити інфекційну безпеку. Ми ще на рівні архітектурного планування розмежували потоки "чисте-брудне"!
У клініці персонал носить сучасний медичний одяг та медичне взуття. Перед операцією в окремому приміщенні з санвузлом бригада переодягається в чисті хірургічні костюми та хірургічне взуття. Після обробки рук персонал заходить в операційну та поверх хірургічного костюма надягає стерильний одноразовий халат.
