Токсична енцефалопатія
Циганій Анастасія Володимирівна
- Лікар-невролог
- Аспірантка кафедри неврології НМУ імені О. О. Богомольця
Недолуга Вікторія Олександрівна
- Лікар-невролог
- Лікар-невролог
- Кандидат медичних наук
- 17 років медичного стажу
Токсична енцефалопатія?
Токсична енцефалопатія — сутність, причини та механізм розвитку
Токсична енцефалопатія — це ураження головного мозку, спричинене дією токсичних речовин, які порушують клітинний метаболізм нейронів, викликають їх загибель або структурну деградацію. Вона належить до тяжких патологічних станів, що впливають на когнітивні функції, емоційний стан і рухову активність людини.
У нормі мозок отримує стабільне живлення киснем і глюкозою, а всі обмінні процеси відбуваються з чітким енергетичним балансом. Коли в організм потрапляють токсини — промислові хімікати, важкі метали, алкоголь, наркотичні речовини, лікарські засоби або продукти метаболізму при хворобах печінки — цей баланс порушується. У результаті клітини мозку починають відчувати кисневе голодування, утворюються вільні радикали, знижується рівень енергетичних сполук (АТФ), що призводить до нейрональної дисфункції.
Токсична енцефалопатія може бути гострою, коли симптоми розвиваються стрімко після одноразового впливу токсину, або хронічною — якщо шкідлива речовина діє на мозок тривалий час. Гостра форма спостерігається після отруєння чадним газом, метанолом, органічними розчинниками. Хронічна — у людей, які працюють з токсичними сполуками або мають тривале алкогольне чи медикаментозне навантаження.
Причини та прояви токсичної енцефалопатії
Клінічна картина токсичного ураження мозку залежить від виду токсину, його концентрації та тривалості впливу. Існують десятки причин, що можуть стати поштовхом для розвитку патології.
Найпоширеніші чинники розвитку токсичної енцефалопатії:
- Алкогольне ураження — тривале вживання алкоголю призводить до хронічної інтоксикації. Етанол і продукти його розпаду пошкоджують нервові клітини, викликають зниження пам’яті, уваги й координації рухів.
- Лікарська інтоксикація — неконтрольоване застосування седативних, антиконвульсантних чи нейролептичних препаратів може спричинити токсичну реакцію в мозкових тканинах.
- Отруєння чадним газом — витісняє кисень із крові, через що мозок страждає від гіпоксії. Людина може втратити свідомість уже за кілька хвилин.
- Промислові токсини — контакт із парами ртуті, свинцю, марганцю, бензину або розчинників поступово руйнує нейрони, викликаючи зміни поведінки, мислення.
- Метаболічні порушення — печінкова, ниркова чи ендокринна недостатність призводить до накопичення токсичних продуктів у крові, які діють безпосередньо на мозок.
- Наркотичні речовини — викликають як гострі, так і хронічні форми енцефалопатії, особливо при поєднанні з алкоголем чи іншими токсичними агентами.
Клінічно токсична енцефалопатія проявляється зниженням концентрації уваги, апатією, емоційною лабільністю, дратівливістю, головним болем, нудотою, тремтінням рук, розладами сну. У тяжких випадках розвивається дезорієнтація в просторі, агресивна поведінка, галюцинації або судомний синдром.
Діагностика, лікування і профілактика токсичної енцефалопатії
Діагностика відіграє ключову роль, адже симптоми можуть нагадувати інші неврологічні розлади. Важливо визначити джерело інтоксикації, щоб правильно обрати лікування.
Основні методи діагностики та лікування токсичної енцефалопатії:
- збір анамнезу — лікар з’ясовує умови праці, наявність шкідливих звичок, приймання лікарських засобів або можливість контакту з токсинами;
- лабораторні дослідження — аналізи крові та сечі допомагають виявити токсичні речовини, рівень аміаку, печінкові ферменти, електроліти;
- нейровізуалізація — комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія демонструє структурні зміни в мозковій тканині, набряки або ділянки дегенерації;
- електроенцефалографія — дозволяє оцінити функціональну активність мозку і виявити епілептичну готовність;
- детоксикація організму — перший етап лікування полягає у видаленні токсину з організму за допомогою інфузійної терапії, сорбентів або специфічних антидотів;
- медикаментозне лікування — призначають ноотропи, антиоксиданти, вітаміни групи B, препарати для покращення мозкового кровообігу і відновлення клітинного метаболізму.
Профілактика передбачає дотримання техніки безпеки на роботі, контроль приймання медикаментів, уникнення самолікування і здоровий спосіб життя.
24.09.2024
Дуже гарний лікар, справжній професіонал, вилікув тяжку депресію, вивів з пригніченого стану, завдяки Вазгену Ашотовичу почала жити новим життям. Дякую!