16 лютого 2020
Кожна клітина нашого організму потребує енергії для функціонування. Є багато видів джерел енергії. Однак глюкоза, яка отримується з вуглеводів, особливо цікава для медичної спільноти.
Чому? Тому що це також найкраще джерело енергії для ракових клітин. Ракові клітини не тільки потребують більше глюкози, ніж здорові клітини, але й швидше метаболізують.
Ракові клітини перепрограмовують метаболізм, щоби швидко та ефективно розщеплювати цукор для росту, виживання, розмноження та тривалої підтримки життєдіяльності. Цей ефект було названо на честь Варбурга.
Доктор Отто Варбург, номінант Нобелівської премії, виявив, що для пухлин потрібна набагато більша кількість глюкози порівняно зі здоровою тканиною. Крім того, спостерігалося, що ракові клітини здатні ферментувати глюкозу та виробляти лактат у присутності кисню, таким чином, для цього процесу використовують термін аеробний гліколіз.
Імовірно, свідчення щодо цього були виявлені ще в дослідженні, що фінансувалося цукровою промисловістю майже 50 років тому, але ця робота не публікувалася до сьогоднішнього дня.
“Представники цукрової індустрії не оприлюднили докази про шкоду цукру на основі досліджень, проведених на тваринах. Тим не менше, дослідниками було виявлено ризик збільшення кількості випадків розвитку ішемічної хвороби серця через сахарозу в таких же масштабах, як і через крохмаль. Це стало причиною ретельної перевірки сахарози як потенційного канцерогену”, — підсумовує дослідження.
Багато дослідників давно замислюються над тим, чи впливає ефект Варбурга на те, як агресивно ростуть пухлини та як саме ракові клітини ферментують цукор для отримання енергії в порівнянні зі здоровими клітинами. Саме цей процес ферментації зараз пов'язують зі зростанням пухлини.
Дослідник, професор Йохан Тевелейн каже:
“Наше дослідження виявляє, як гіперактивне споживання цукру раковими клітинами призводить до порочного циклу тривалої стимуляції розвитку та росту раку. Таким чином, можна пояснити взаємозв'язок між силою ефекту Варбурга та агресивністю пухлини.
Цей зв’язок між цукром і раком має велике значення. Наші результати дають фундамент для майбутніх досліджень у цій галузі, які тепер можна проводити з набагато точнішим та більш відповідним фокусом”.
Доктор Льюїс Кантлі засвідчує в інтерв'ю, що не їв цукор десятиліттями.
“У мене дуже просте правило, — каже він. — Я їм фрукти, але не вживаю нічого, що містить цукор. І я гарантую, що всім було б краще без вживання цукру”.
За даними численних досліджень доктора Кантлі та його команди з Weill Cornell Medicine, надлишок цукру також допомагає швидше розвиватися багатьом типам раку.
“Коли ми все більше й більше дізнаємося про метаболізм раку, ми розуміємо, що окремі види раку залежні від конкретних речовин. Для багатьох ракових захворювань цими речовинами є інсулін і цукор”.
Важливо розуміти, що цукор, який надходить з фруктів та овочів, сильно відрізняється. На відміну від промислово виготовлених джерел цукру, позбавлених антиоксидантів, що борються з раком, природні джерела вуглеводів, які надходять з фруктів і овочів, збагачені різноманітними антиоксидантами, що допомагають боротися з раком.
Ці висновки дуже важливі для майбутнього дослідження раку. Усе це доводить, наскільки важливим є наш раціон. Зараз ми спостерігаємо стрімкий прогрес у дослідженнях і бачимо, що обмеження кількості спожитих за день солодощів неприродного походження точно не зашкодить. Крім того, вживання меншої кількості цукру може допомогти при багатьох різних захворюваннях, а не тільки для запобігання раку.
Джерело: https://dailyhealthpost.com/relationship-sugar-cancer/
