18 лютого 2022
Нідерландський лікар Віллем Колф створив перший діалізний апарат – штучну нирку, використавши оболонки сосисок і мотор швейної машинки. До 1960-х років пацієнти з нирковою недостатністю просто вмирали. Лікарі не могли їм допомогти. Винайдення діалізного апарату не тільки дозволило рятувати життя, але й стало потужним поштовхом для розвитку трансплантології. Адже завдяки діалізу пацієнти могли дочекатися пересадки нирки.
Вперше Колф стикнувся з нирковою недостатністю та безпорадністю лікарів, коли на його очах помер 27-річний пацієнт. Наші нирки працюють як фільтр, що очищає кров від усього зайвого. Колф знав, що основний токсин – це сечовина. Він замислився: якщо очищати кров протягом хоча би короткого часу, можливо, нирки могли би відновитися за цей період?
Колф припустив, що для цього можна використати целофанову мембрану з великою площею поверхні. Целофан пропускає молекули певного розміру, але є непроникним для великих частинок, включаючи клітини крові та важливі білки. Колф набрав у себе кров, змішав її з сечовиною та перелив у оболонку від сосиски. Він поклав заповнену кров’ю оболонку до ванни з водою. За 5 хвилин вся сечовина перемістилась у воду!
Перший апарат для гемодіалізу Колф розробив в 1942 році. Кров поступала в тонкі та довгі целофанові трубки, намотані на великий циліндр, який обертався, занурюючись у ванну з діалізатом – спеціальним розчином. Колф розглядав діаліз як тимчасовий засіб, що дає час відновитися нирці. Але вже за його життя діаліз почали використовувати як довгостроковий метод лікування.
Колф переїхав до США в 1950 році, де почав працювати в Клівлендській клініці над розробкою штучних легень – апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). В 1967 році він очолив Інститут біомедичної інженерії при Університеті Юти, де займався створенням штучного серця. Його учень і співробітник Роберт Джарвік розробив Jarvik-7 – перше штучне серце, імплантоване людині.
Більше про історію медицини – в соцмережах за #оберіг_історія або на нашому сайті.
