«Львівський Шиндлер»

Годування вошей? Дивна робота! Але саме так біолог Рудольф Вайґль, винахідник вакцини проти висипного тифу, врятував тисячі представників львівської інтелігенції. Коли почалася Перша світова війна, молодий біолог Рудольф Вайґль приєднався до боротьби з епідемією висипного тифу серед солдат. Це стало справою його життя. В 1918 році Вайґль розробив вакцину від висипного тифу.

Львів, де Вайґль жив і працював, в 1939 році опинився у складі СРСР. На базі лабораторії вченого був створений Інститут висипного тифу, де розпочалося серійне виробництво вакцини. Технологія потребувала великої кількості переносників збудника – платтяних вошей. Їх потрібно було годувати людською кров’ю – причому не консервованою, а теплою, прямо з тіла. Для цього в інституті був створений штат «донорів», які надягали спеціальні браслети на руки чи ноги, де кріпилися коробочки з вошами. До речі, зараження комах тифом виконувалося під мікроскопом з 30-кратним збільшенням за допомогою клізми! Для цього Вайґль власноруч виготовив надтонкі інструменти.

В 1941 році до Львову вступили частини вермахту. Нацистська Німеччина зацікавилася розробками Вайґля, адже спалахи висипного тифу, як і раніше, часто траплялися в армії. В дні німецької окупації в рядах годувальників вошей завдяки Вайґлю «раптово» опинилися тисячі представників львівської інтелігенції – вчених, лікарів, музикантів, письменників. Багато з них були євреями. Ця робота давала можливість отримати посвідчення співробітника Інституту, яке було оберегом від гестапо. Євреї-годувальники могли жити поза гетто у своїх домівках, хоча й носили нарукавні пов'язки із зіркою Давида. Також Вайґль таємно допомагав в’язням Варшавського та Львівського гетто. Він передав невраховану вакцину, яка залишилася з радянських часів, під виглядом забору проб крові для дослідів.

У 2003 році ізраїльський меморіальний інститут «Яд ва-Шем» надав Рудольфу Вайґлю звання Праведника народів світу. Прохання про це надійшло від колишньої співробітниці інституту Вайґля: вона пережила Голокост лише завдяки вченому.

Більше історій, що надихають, в соцмережах за #оберіг_історія або на нашому сайті.