10 квітня 2020
У давні часи хірургічні операції були не тільки небезпечними, але і викликали сильний біль. Лікарі намагалися полегшити страждання своїх пацієнтів. Наприклад, середньовічні арабські хірурги використовували для знеболення суміш опіуму та кореня мандрагори. Але ці спроби були мало успішними, доки в хірургії не почали використовувати гази.
У 19 сторіччі на вечірках люди розважалися, вдихаючи оксид азоту, який викликає легке сп’яніння. Американський стоматолог Горас Уеллс вирішив поекспериментувати зі знеболенням за допомогою оксиду азоту. Спочатку він випробував новий метод на собі.
Задоволений результатом, Уеллс почав пропонувати знеболення оксидом азоту своїм пацієнтам. Але в 1845 році Уеллс зазнав невдачі – його пацієнт, стоматолог та хірург Вільям Мортон, відчув біль.
У пошуках ефективного знеболення Мортон звернув увагу на інший газ – ефір. Спочатку він випробував його на собі, потім на собаці та декількох асистентах. А 30 вересня 1846 року вирвав зуб своєму пацієнтові, використовуючи носовичок, змочений ефіром.
За декілька днів Мортона запросили видалити доброякісну пухлину на шиї в Массачусетському госпіталі. Лікар вдосконалив свій метод. Змочену ефіром губку він помістив у колбу з двома отворами. Через один з них пацієнт вдихав пари ефіру. Операція пройшла успішно та безболісно – на очах багатьох медиків, які зібралися в залі.
Метод Мортона швидко поширився світом. Наприклад, у грудні 1846 року в Великобританії була проведена ампутація ноги. Знеболення ефіром було настільки успішним, що пацієнт нічого не відчув. Він спитав, коли почнеться операція тоді, коли вона вже насправді закінчилась.
Однак ефір мав свої недоліки – він повільно діяв та інколи викликав блювоту. На зміну йому прийшов хлороформ. У 1847 році його вперше використав шотландський професор акушерства Джеймс Янг Сімпсон.
Хлороформ діяв швидше та м’якше порівняно з ефіром. Коли анестезіолог Джон Сноу використав його під час пологів Королеви Вікторії, хлороформ став дуже популярним методом знеболення.
У хірургії відбулася справжня революція! Хірурги могли оперувати більш повільно та акуратно, а отже, якісно, не боячись, що пацієнт не витримає болю.
У 1874 році вперше були використані внутрішньовенні анестетики, які діяли швидше, ніж гази. А в 1890-х роках була запроваджена спінальна анестезія. Ці відкриття відкрили дорогу стрімкому розвитку хірургії.
Тепер, у 21 сторіччі, медицина володіє багатьма ефективними методами знеболення. У сучасних клініках роблять все можливе для того, щоб пацієнт відчував якомога менше дискомфорту.
Наші пацієнти перед маніпуляціями мають зустрічі з лікарями-анестезіологами, що користуються виключно безпечними, надійними методиками знеболення, обґрунтованими сучасною медичною наукою.
