Ендометріоз – складне та неоднозначне захворювання, навкруги якого існує велика кількість міфів та помилок. Не одне покоління медиків ламає голову над вирішенням діагностичних та лікувальних питань, пов’язаних із ним. Спробуємо прояснити найбільш розповсюджені міфи, які кружляють навколо діагнозу «Ендометріоз».
Факти: Ендометріоз є одним із найбільш поширених гінекологічних захворювань.
Важко оцінити, скільки саме жінок страждають на ендометріоз, тому що більшість з них не має яких-небудь помітних симптомів. Однією з основних скарг може бути лише біль, особливо під час менструації. Співробітники галузі охорони здоров'я підрахували, що близько 40-60% жінок, які мають дуже болючі місячні, страждають на ендометріоз.
Факти: Одним із симптомів ендометріозу є інтенсивний тазовий біль, його сила оцінюється від 6 до 10 балів.
Міфи навколо менструації існували з незапам'ятних часів. Люди раніше вірили, що зуби жінки під час менструації не повинні бути запломбованими, так як пломби все рівно будуть в цей час випадати. Серед таких же вірувань знаходяться і твердження про те, що менструація повинна бути болючою. Ви повинні стежити за своїм тілом ретельно. Якщо менструальний біль не дозволяє вам крокувати у звичайному ритмі повсякденного життя, то це може бути першим і єдиним симптомом такого захворювання, як ендометріоз.
Факти: Ендометріоз може не виявлятись у жінки до того моменту, поки вона не захоче мати дитину, і не виникне проблема безпліддя.
Міф, що ендометріоз вражає тільки жінок у зрілому віці, досі зберігається в нашому суспільстві. Багато підлітків і молодих жінок, які можуть страждати від ендометріозу, не звертаються до гінеколога, так як вважають, що болючі місячні – це варіант норми. За даними літератури, більше 2/3 жінок з ендометріозом страждають від симптомів ще до досягнення ними 20-річного віку.
Факти: до ознак ендометріозу належать болючі місячні, болі в області малого тазу, овуляторні болі, болі під час статевих актів, значні або нерегулярні менструальні кровотечі, важкість та біль під час актів дефекації або сечовиділення, особливо під час менструації.
Деякі жінки з ендометріозом можуть не відмічати жодної з цих скарг, деякі будуть мати лише одну скаргу, а інші будуть скаржитись більш як на один з вище перерахованих симптомів. Кожна жінка унікальна в тому, як ці симптоми можуть чи не можуть проявлятися. Вірно також і те, що важкість або ступінь розповсюдження ендометріозу не завжди пов’язаний із важкістю симптомів, які турбують.
Факти: Ваш лікар або гінеколог обов'язково повинен враховувати історію появи всіх симптомів, коли йдеться про постановку діагнозу.
Але, як правило, лише УЗД і лапароскопія зможуть підтвердити остаточний діагноз. Лапароскопія – це мінімально-інвазивне хірургічне втручання (часто називають як "пупок"-операція), так як саме через пупок у живіт вводиться лапароскоп з відеокамерою, щоб подивитися на ваші статеві органи. Під час лапароскопії візуалізуються всі вогнища ендометріозу, а також є можливість видалення цих вогнищ, що і є одним з лікувальних кроків. Впродовж декількох місяців після лапароскопії жінки можуть завагітніти самостійно. Однак, це не є обов’язковим і типовим для всіх.
Факти: У той час як молоді жінки практично можуть не відчувати ніяких симптомів, пов’язаних із ендометріозом, у жінок літнього віку прояви захворювання будуть залежати від ступеня його розповсюдження та впливати на всі аспекти життя жінки.
Біль при ендометріозі може вплинути на здатність людини працювати, виконувати повсякденні справи по будинку або мати сексуальні стосунки. Деякі жінки роками терплять біль та дискомфорт, що в кінцевому результаті може призвести до тотальної гістеректомії. Ендометріоз також може значно погіршити здатність до запліднення. Відомо, що близько 30-40% жінок з ендометріозом мають проблеми з фертильністю. Ендометріоз вважається однією з трьох головних причин жіночого безпліддя.
Вагітність вважається станом природньої гормональної терапії, під час якої більшість проявів ендометріозу може зникнути. На жаль, через високий рівень естрогену, особливо в перші два триместри, симптоми можуть стати ще більш вираженими. І всі скарги відновляться з поверненням першої менструації.
Міф народився в 50-і роки, коли було зафіксовано, що ендометріоз у жінок, які народили був менш вираженим, ніж у тих, хто не народжував. На жаль, з часом виявилося, що причина і наслідок змішалися – а пов’язано це все з тим, що у жінок із менш вираженими проявами ендометріозу вагітність настала самостійно.
Незважаючи на неприємні відчуття, що супроводжують період менопаузи, багато хто з жінок, страждаючих від ендометріозу, з нетерпінням чекають настання цього періоду. Під час менопаузи організм перестає виробляти естроген – гормон, відповідальний за ріст ендометрію матки. Так, рясні кровотечі зупиняються, але не сам ендометріоз. Жінки, які знаходяться на гормональній замісній терапії, або ті, чий організм продовжує виробляти маленьку кількість естрогену, наприклад жінки з ожирінням, можуть як і раніше страждати від дискомфортних відчуттів, пов’язаних із присутністю вогнищ ендометріозу.
Надмірний ріст ендометрію, надмірне потовщення слизової оболонки матки пов’язані із гормональними порушеннями. Наслідком цього є сильна кровотеча. Розростання ендометрію може бути діагностовано за допомогою трансвагінального УЗД.
Ендометріоз, з іншого боку, призводить до наявності вогнищ «внутрішньої слизової оболонки» матки (ендометрію) поза порожниною матки. Це може бути діагностовано за допомогою лапароскопії.
Це означає, що ріст власне ендометрію та поява ендометріоїдних вогнищ є самостійними елементами захворювання.
Цей міф народився півстоліття тому. Дослідження, проведені в 1950-1970 рр., показали, що симптоми, характерні для ендометріозу частіше зустрічаються у жінок, які відкладають своє рішення щодо настання вагітності. Як правило – це дами, які не були зацікавлені в створенні сім'ї, так звані «кар'єристки», для яких робота була важливіша, ніж сім'я. Ось чому ендометріоз довгий час вважався «хворобою амбітних жінок». Дослідження, яке пройшло за останні десятки років, виявило, що ця теорія є помилковою, і немає ніякого зв’язку між хворобою та амбіціями. Причини захворювання набагато складніші.
Факт: гістеректомія не є панацеєю для ендометріозу.
Ендометріоз – це стан, який існує за межами матки, тому видалення матки не вирішує питання, і ендометріоз може досить довго і добре існувати без матки. Це тільки теорія, що ендометріоз починається з ендометрію, тому видалення матки не може запобігти утворенню нових вогнищ ендометріозу. Таким чином, видалення матки не лікує ендометріоз.
Факт: Хірургія для лікування ендометріозу може проводитись за допомогою лапароскопічних та інших мінімально інвазивних методів.
Багато фахівців з ендометріозу є досвідченими спеціалістами в галузі мінімально інвазивної хірургії. Крім того, деякі з інструментів, які використовуються при ендоскопічних методиках дають можливість багатократного збільшення, що значно підвищує видимість вогнищ при одночасній мінімізації ризиків, які є при відкритих абдомінальних хірургічних втручаннях.
Факт: Видалення яєчників не лікує ендометріоз.
Хоча й основою ендометріозу є вплив естрогенів, які у великій кількості виробляються в яєчниках, але відсутність яєчника не означає, що у жінки не буде ендометріозу. Є багато інших шляхів попадання естрогенів в організм жінки без участі яєчників. Присутність будь-яких вогнищ ендометріозу – це основа для подальшого розвитку даного захворювання, навіть при видаленому яєчнику. Таким чином, видалення яєчників не є обов'язковим для ендометріозу, так як не лікує його.
Впродовж багатьох років для лікування ендометріозу застосовуються синтетичні гормональні препарати. Проте нещодавні дослідження показали, що ці препарати не володіють довготривалим ефектом. Ці гормони просто пригнічують прояви ендометріозу, але лише на той час, поки хвора їх приймає. Як тільки прийом препаратів припиняється, симптоми захворювання з'являються знову.
Факт: Видалення може бути успішним варіантом лікування для ендометріозу, але воно не може бути повним і єдиним методом. Є й інші варіанти лікування, які можуть бути успішно використані.
Є досить суперечливі факти щодо остаточних методів лікування ендометріозу. Деякі фахівці з ендометріозу вважають, що видалення ендометріоїдних вогнищ є єдиним методом лікування, в той час як інші фахівці стверджують, що немає остаточного лікування, навіть після успішного видалення вогнищ є пацієнти з рецидивами. Результат може також залежати від типу пацієнтів та стадії захворювання.
Мета операції – знайти і видалити якомога більше ендометріоїдних вогнищ. Хоча й видалення може бути досить успішним, поєднання методів вважається досить доцільним, щоб усунути всі можливі гетеротопії, навіть ті, які не вдалося візуалізувати. Ключ до хірургічного лікування ендометріозу – це кваліфікований і спеціалізований хірург, який здатний успішно використовувати різні методики.
Факт: У деяких випадках, ендометріоз може бути видалений з кишківника без необхідності його резекції.
Якщо ендометріоз не проникає крізь шари кишківника, його можуть вирізати зі стінки, не проводячи резекцію. Це може звести до мінімуму як ризики та ускладнення, так і реабілітацію в післяопераційному періоді.
Суть у тому, що лише Ви знаєте ваше тіло. Якщо Ви відчуваєте, що щось відрізняється від вашого звичайного безтурботного самопочуття, з’явились якісь дискомфортні відчуття, турбує біль під час статевих актів або менструальний біль, важкі або нерегулярні менструальні кровотечі, або є труднощі із зачаттям, то прийшов час звернутися до гінеколога. Не ігноруйте свої відчуття і не чекайте, поки вони стануть більш інтенсивними, звертайтесь за медичною допомогою вчасно.
Щоб допомогти Вам визначити, яке саме лікування медикаментозне чи хірургічне є правильним для Вас і Вашого діагнозу «ЕНДОМЕТРІОЗ», Вам необхідно знайти саме тих фахівців, які спеціалізуються на проблемі ендометріозу. Їхній хірургічний досвід і навчання можуть бути досить корисними у проведенні лікування ендометріозу, враховуючи складність та неоднозначність захворювання.
Анна Новосад, лікар-гінеколог Центра здоров’я жінки Універсальної клініки «Оберіг»