22 листопада 2021
Не секрет, що вимоги сучасних стандартів надання високоспеціалізованої медичної допомоги спираються на можливості діагностики, в тому числі і патогістологічної. А вона останнім часом здійснила шалені прориви: молекулярні, генетичні, гістохімічні аналізи дають все більше інформації лікарям стосовно природи захворювань й, таким чином, персоніфікують лікування кожного окремого випадку. Незважаючи на нагальну потребу медичних закладів у наявності власної патогістологічної служби, лише окремі державні та приватні заклади мають її своєму складі. Чому? Відповідь ми шукаємо разом із Анастасією Ковальовою, керівником патогістологічної лабораторії універсальної клініки «Оберіг».
ПЛ: Анастасія Володимирівна, якою, на Вашу думку, є сьогодні ситуація із гістологічною діагностикою в Україні? Які проблеми є найгострішими?
А.К.: Сьогодення патогістологічної діагностики в Україні – активний розвиток та становлення у відповідності до клінічного запиту, звільнення від застарілих кліше, що оточують патологічну анатомію. Ми бачимо трансформацію патогістологічної діагностики у клінічно-орієнтовану дисципліну, яка базується на інтегральному підході. Це означає пошук відповідей, які є ключем для лікуючих лікарів для побудови подальшого плану діагностики та лікування пацієнта. Клінічно-орієнтований патоморфологічний діагноз базується на аналізі численних клінічних даних, кореляції їх з морфологічною картиною, активному залученні патолога до консиліумів.
Найгострішими проблемами галузі, на мою думку, є передусім нестача кваліфікованих кадрів як лікарського, так і середнього медичного/лаборантського складу, низька якість оснащення значної кількості функціонуючих патогістологічних лабораторій. Звісно, що це не може не відбиватися на якості морфологічних досліджень у нашій державі в цілому.
ПЛ: Якби керівник медичної установи вирішив відкрити в своєму закладі гістологічну лабораторію, то з яких би етапів складався цей проєкт? Скільки часу та грошей це потребувало б? З якими викликами він би зіткнувся? Які з них найскладніші?
А.К.: На першому етапі я б рекомендувала прорахувати рентабельність організації та подальшого утримання патогістолоігчної лабораторії у складі закладу, бо цей напрямок у діагностиці є доволі містким за фінансовим навантаженням через високу вартість обладнання, реактивів, необхідність безперервного інвестування як в оновлення технічної бази, так і в освіту персоналу. Далі — визначити, чи є достатній потік внутрішнього клієнта або можливість залучення зовнішніх партнерів для забезпечення об’єму морфологічних досліджень. На другому етапі вважаю доцільним приділити увагу підбору персоналу: лікарів-патологоанатомів та лаборантів з патологоанатомічних досліджень. Як я вже зазначала, в галузі бракує досвідчених спеціалістів, тож спочатку потрібно сформувати команду. Третій етап — найпростіший організаційно та полягає у обладнанні приміщення й технічному оснащенні майбутньої лабораторії.
ПЛ: З Ваших попередніх реплік зрозуміло, що якісна гістологічна діагностика — виключно командний результат. Розкажіть про свою команду та принципи, на яких вибудовується такий високий рівень колегіальної взаємодії.
А.К.: Так, у гістологічній діагностиці, як у медицині в цілому, все вирішує командна гра. Моя гістологічна команда налічує двох лаборантів та двох лікарів. Кожен з нас чітко розуміє свою зону відповідальності, впливу та покладені на нього зобов’язання й сумлінно їх дотримується. У той самий час ми завжди готові «підхопити» роботу за колегою у критичних ситуаціях. В адмініструванні роботи відділення я покладаюся на принцип «керованої самоорганізації» для кожного зі співробітників, даючи їм можливість виробляти нові комфортні алгоритми у роботі. «Непохитною» є лише вимога бездоганної якості та дотримання термінів виконання роботи, адже від цього залежать людські життя. Звичайно, бувають напружені ситуації в робочому процесі, але правило взаємоповаги є непорушним. Крім того, велике значення має колегіальність взаємодії з макроколективом — персоналом інших відділень у рамках всього закладу для прийняття клінічно-орієнтованих рішень.
ПЛ: Чи не помилюся я, кажучи, що якість гістологічної діагностики — це, насамперед, технічні можливості та досвід лікаря-патогістолога? Адже аби орієнтуватися в розмаїтті нормальних та патологічно змінених клітин, потрібно певним чином «набите око». Де та як здобувають освіту та вдосконалюють свої професійні навички фахівці з патогістологічної діагностики?
А.К.: На щастя, патоморфологія дозволяє значною мірою отримувати знання через книги, атласи, сучасні періодичні видання, гайдлайни. Доступом до нової інформації є конференції, які за часів пандемії стали доступнішими завдяки онлайн-формату. Неабияке значення відіграє подвійна верифікація гістологічних досліджень — консультація препаратів в іншій гістологічній лабораторії, аналіз розходжень діагнозів, виправлення помилок та доповнення скарбнички власних знань, а також приватні професійні дискусії з колегами.
Щодо «набитого ока», то не існує ідеальних спеціалістів, але існують ідеальні тандеми, особливо в гістології. На мій погляд, високопродуктивним є поєднання молодого спеціаліста з його більш напруженою увагою та онконастороженістю та старшого колеги, який врівноважує та «калібрує» гістологічне чуття та розуміння морфологічних змін та реакцій, допомагає стилістично оформити діагноз, адже заключення має бути «читабельним», зрозумілим не тільки самим патогістологам. У гістологічній лабораторії «Оберегу» весь матеріал опрацьовується двома патологами, що є внутрішньою процедурою подвійної верифікації діагнозу.
ПЛ: Ви відверті у своїй прихільності до клініки «Оберіг», до своєї команди, до колег-лікарів, з якими співпрацюєте пліч-о-пліч. Чим викликана ця позиція?
А.К.: Є дві сторони такої позиції — професійний погляд та особистий.
З професійної точки зору — я впевнена у команді клініки «Оберіг», у високому рівні кваліфікації персоналу, у якості технічного оснащення, у ефективності та продуктивності взаємодії учасників нашого колективу між собою; в тому, що в будь-якій ситуації найвищою цінністю є інтерес та користь для пацієнта, і гасло «розумна медична допомога» є керівним на кожному кроці надання медичних послуг.
Особиста сторона в тому, що «Оберіг» став місцем моєї сили, тут розправилися мої крила і як спеціаліста, і як особистості. Життя побудоване на любові — у найширшому з розумінь цього почуття.
ПЛ: Наскільки я розумію, потужності гістологічної лабораторії клініки «Оберіг» дозволяють надавати послуги не тільки внутрішньому клієнту, але й пропонувати партнерство тим медичним закладам, які не мають в своєму складі патогістологічних лабораторій. Чи так це? На які дослідження ваші партнери могли б скеровувати до вас пацієнтів?
А.К.: Вірно, ми готові до співпраці з іншими медичними закладами в забезпеченні якісного базового морфологічного дослідження, зокрема гастроентерологічної, гінекологічної патології, захворювань молочної залози та інших численних патологічних станів, у діагностиці онкологічних хвороб, імуногістохімічних дослідженнях-верифікації гістогенезу пухлин різних локалізацій, метастатичних вогнищ, деяких тераностичних та прогностичних дослідженнях. Також ми можемо бути партнерами для інших клінік, що територіально близько розташовані до «Оберегу», у сфері інтраопераційних експрес-морфологічних досліджень.
ПЛ: Анастасія Володимирівна, які кроки назустріч пацієнтам впроваджені у системі надання гістологічних послуг в «Оберегу»?
А.К.: Нетиповим для організації патогістологічної служби в цілому є створені для пацієнта усні консультації лікаря-патолога у клініці «Оберіг». Це важливо, адже пацієнтам не завжди зрозуміла доцільність того чи іншого морфологічного дослідження та їх результати. Патогістологічні висновки, сформульовані науковою мовою, складні для розуміння людиною-нелікарем. Звісно, що це провокує підвищення тривожності в пацієнта та його родичів, погіршує щільність зв’язку лікар-пацієнт у боротьбі із хворобою. Розмова із лікарем-патологом допомагає людині отримати необхідну інформацію та подолати бар’єри страху, нерозуміння та тривожності. Крім того, в «Оберегу» патологи беруть участь у всіх онкоконсиліумах та готові до такого формату співпраці із клініками-партнерами в майбутньому. Ще одною особливістю є розвинена система контактів з референтними організаціями поза межами нашої установи, що дозволяє проводити кількарівневу верифікацію діагнозу, як внутрішню, так і зовнішню, у пошуку точної морфологічної відповіді.
ПЛ: Анастасія Володимирівна, дякую за розмову! Яку б пораду наостанок Ви хотіли б дати нашим читачам?
А.К.: По-перше, за будь-яких обставин — не забувати про любов до себе, про те, що власне здоров’я, здоров’я близьких людей, здоров’я наших пацієнтів є найвищою цінністю. У житті можна відкласти все, окрім самого життя, а його основою є здоров’я. Тож не забувайте про профілактику, яка його зберігає, рятує життя та фінансово є набагато рентабельнішою, ніж лікування запущених форм хвороб.
А по-друге — завжди надавайте перевагу якості у виборі, особливо в медичній сфері.
Бесіду вела Олена Труш
