Денситометрія: історія відкриття методу

Денситометрія, або остеоденситометрія, є наріжним каменем у діагностиці остеопорозу — захворювання, що робить кістки крихкими та схильними до переломів. Але як з'явився цей життєво важливий метод, і хто стояв біля його витоків?

Клінічна потреба

Проблема зменшення кісткової щільності не є новою. Ще в давнину лікарі помічали, що деякі люди, особливо літні, частіше страждають від переломів, які важко зростаються. Проте, причини цього явища залишалися незрозумілими. Лише з розвитком медицини та появою рентгенівських променів у кінці 19 століття вчені змогли заглянути всередину людського тіла.

Саме Вільгельм Конрад Рентген у 1895 році відкрив Х-промені, які революціонізували діагностику. Однак, початкові рентгенівські знімки давали лише загальне уявлення про стан кісток. Потрібен був спосіб кількісно оцінити їхню щільність.

Необхідність дослідження кісткової щільності була зумовлена зростанням кількості переломів, особливо у жінок після менопаузи, та прагненням зрозуміти, чому це відбувається. З плином часу стало зрозуміло, що втрата кісткової маси є серйозною проблемою громадського здоров'я, що веде до інвалідності та навіть смерті.

У середині 20 століття вчені почали активно шукати методи вимірювання кісткової щільності. Перші спроби базувалися на аналізі рентгенівських знімків, порівнюючи їх зі знімками еталонних кісток. Проте, ці методи були неточними та суб'єктивними.

Справжній прорив відбувся завдяки роботам таких дослідників, як Джон Камерон та Джеймс Сорренсен на початку 1960-х років. Вони розробили метод однофотонної абсорбціометрії (SPA), який використовував ізотопне джерело для вимірювання поглинання рентгенівських променів кістками. Цей метод дозволяв отримати більш точні дані про щільність кісткової тканини в периферійних ділянках тіла.

Пізніше, з появою комп'ютерних технологій, наприкінці 1970-х років було розроблено двофотонну абсорбціометрію (DPA), а потім, на початку 1990-х років, і сучасний метод — двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія (DXA). DXA, або DEXA, стала "золотим стандартом" у діагностиці остеопорозу завдяки своїй високій точності, низькій дозі опромінення та можливості сканування центральних ділянок скелета (хребет і стегно), де найчастіше трапляються переломи, пов'язані з остеопорозом.

Важливість денситометрії неможливо переоцінити, адже саме завдяки цьому методу обстеження стало можливим:

• Раннє виявлення остеопенії та остеопорозу до появи переломів.

• Оцінка ризику переломів.

• Моніторинг ефективності лікування остеопорозу.

• Диференційна діагностика причин зниження кісткової щільності.

Клініцисти активно використовують денситометрію для покращення життя пацієнтів з остеопорозом. Завдяки цьому дослідженню лікарі можуть:

• Своєчасно призначати лікування, що сповільнює втрату кісткової маси та зменшує ризик переломів.

• Розробляти індивідуальні програми лікування, враховуючи особливості кожного пацієнта.

• Надавати рекомендації щодо способу життя, включаючи дієту, фізичні вправи та прийом добавок, щоб підтримати здоров'я кісток.

Таким чином, денситометрія — це не просто технологія, а історія постійного прагнення вчених і лікарів зрозуміти та подолати руйнівні наслідки остеопорозу, дозволяючи пацієнтам вести активне та повноцінне життя.

Для запису на обстеження телефонуйте: 044 521 30 03